Дифузійний потенціал

Дифузі́йний потенціа́л (рос. диффузионный потенциал, англ. diffusion potential) — різниця електричних потенціалів на границі стикання двох електролітів, що виникає з різних рухливостей дифундуючих йонів. Для ідеального розбавленого розчину ΔΦ є інтегралом від ∇Φ по границі між двома областями з різними концентраціями. ∇Φ дається рівнянням:

∇Φ= (RT ∑D_iz_i∇c_i) / (F ∑s_i²c_i),

де D_i — коефіцієнт дифузії молекулярної частинки i;

z_i — зарядове число частинки i;

c_i — концентрація молекулярної частинки i;

F — число Фарадея;

Т — термодинамічна температура;

R — газова стала.

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.