Дичина
Дичина́ — будь-яка дика тварина, на яку полюють заради продуктів тваринного походження (насамперед м'яса), заради відпочинку («спортивного») або заради трофеїв[1]. Види тварин, на яких полюють як на дичину, різняться залежно від місцевої юрисдикції, хоча більшість з них — це наземні ссавці та птахи. Рибу, виловлену в некомерційних цілях (рекреаційна риболовля), також відносять до дичини (мисливська риба). Дичина є частиною мисливської фауни.
Спектр видів тварин, на яких полюють люди, відрізняється в різних частинах світу. На це впливають, зокрема, клімат, розмаїття фауни, народні традиції[2] та місцеве законодавство.
У деяких країнах дичину класифікують, у тому числі й з точки зору необхідних ліцензій, як «дрібну» та «велику дичину».
Загалом виділяють близько 40 видів мисливських звірів[3][4][5][6]. Основні з них:
- Заєць сірий
- Кріль європейський
- Олень благородний
- Сарна європейська
- Олень японський
- Лань європейська
- Лось звичайний
- Кабан дикий
- Рись євразійська
- Вовк
- Лис рудий
- Куниця лісова
- Куниця кам'яна
- Тхір лісовий
- Норка європейська
- Горностай
- Візон річковий
- Видра річкова
- Вивірка звичайна
- Ондатра мускусна
- Бобер європейський
- Єнотоподібний собака
- Борсук європейський
До мисливських птахів в Україні можна віднести 132 види[7][6], зокрема:
Зазвичай дичину готують так само як і м'ясо, вирощене на фермах. Оскільки м'ясо деяких видів дичини є більш пісним, ніж магазинна яловичина, пересмажування є поширеною помилкою, якої можна уникнути за умови правильного приготування[8]. Іноді її готують на грилі або слабкому вогні, щоб зробити її більш ніжною, оскільки деякі види дичини мають тенденцію бути жорсткішими, ніж м'ясо, вирощене на фермах. Інші способи приготування включають маринування, запікання у пиріг або рагу, наприклад, заяче рагу.
Норвезьке управління з безпеки харчових продуктів вважає, що дітям, вагітним жінкам, жінкам фертильного віку та людям з високим кров'яним тиском не слід вживати дичину, вбиту свинцевими набоями, частіше одного разу на місяць. Діти, які часто їдять таку дичину, можуть мати дещо нижчий IQ, оскільки свинець впливає на розвиток центральної нервової системи[9]. Цього можна уникнути, якщо полювати зі стрілами або мідними кулями.
- Чисельність мисливських тварин в Україні
- Вармінтинг
- Браконьєрство
- Велика африканська п'ятірка
- Рибальство
- Надмірний вилов риби
- Перевикористання
- Мисливці та збирачі
- Таксидермія — мистецтво збереження тіла тварини шляхом монтування або набивання з метою колекціонування чи вивчення.
- ↑ Дичина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- ↑ Мисливство. Українські традиції (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Хоєцький, П. Б. (2010). До аналізу списку мисливських звірів України. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України (укр.). 20: 30—39.
- ↑ Мисливські звірі — Видове різноманіття мисливських звірів України. PRO Hunting (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Календар мисливця. Криниця мисливця (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ а б Кількість мисливських тварин та їхнє добування за видами. Головне управління статистики м.Києва (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Мисливські птахи — Видове різноманіття пернатої дичини України. PRO Hunting (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Cooking with Wild Game. Blue Flame Kitchen (англ.).
- ↑ Waatland, Erik (29 серпня 2013). Barn får lavere IQ av storviltkjøtt. NRK (норв.).
- Голда, Д. «Королівська дичина» в реаліях сьогодення. Полювання та риболовля (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- Делеган, І. В.; Угляр, Р. Ю.; Делеган, І. І. Трофеї, як доказ охорони мисливських тварин. Полювання та риболовля (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- Бондаренко, В. Д.; Делеган, І. В.; Мазепа, В. Г.; Рудишин, М. П. (1996). Мисливські трофеї (укр.). Київ: ІЗМН. с. 104.
- Лісова дичина — Полювання на лісову дичину. PRO Hunting (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- Українське товариство мисливців і рибалок (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
- Мисливська кухня: традиційні рецепти та рекомендації (укр.). Процитовано 14 січня 2025.
