Дніпровський державний цирк
Дніпровський державний цирк | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Будівля Дніпровського державного цирку | ||||
48°28′06″ пн. ш. 35°03′14″ сх. д. / 48.468280555556° пн. ш. 35.053819444444° сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Місто | ||||
Адреса | ||||
Архітектор |
Павло Рафаїлович Нірінберг[1] ![]() | |||
Місткість | 1914 | |||
Тип |
цирк[d] ![]() | |||
Статус | діючий | |||
Відкрито | 24 грудня 1980 (44 роки) | |||
Репертуар | театральна та концертна діяльність | |||
Керівництво | Шабатько Віктор Іванович | |||
circus.dp.ua. | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
![]() | ||||
![]() ![]() |
Дніпровський держа́вний цирк — цирк в Україні, у місті Дніпро.
Цирк заснований наприкінці XIX століття у Катеринославі (нині — Дніпро), під первинною назвою Катеринославський цирк, який розташовувався у будівлі, зведеній Ж. Труцці (проіснувала до 1929 року).
З 1932 року функціонував цирк—шапіто, який знищений під час Другої світової війни.
З 1959 року діяв стаціонарний цирк на вулиці Шмідта (нині — вул. Степана Бандери), навпроти центрального ринку «Озерка» — масивна будівля з великим куполом і шпилем споруджена у 1960 році у типовому постсталінському стилі без «архітектурних надлишків». Цирк діяв тут до будівництва у 1980 році нової будівлі на Січеславській Набережній. В приміщенні старого цирку залишалися спортивні організації. Наразі будівля з усіх боків оточена торговельними кіосками та наметами.
На початку 1975 року розпочалися роботи з будівництва нової будівлі цирку. 24 грудня 1980 року відкрита сучасна будівля цирку на Набережній імені Леніна (нині — Січеславська Набережна), що в центрі місті. Будівля зведена за проєктом архітектора Павла Нірінберга. Дніпровський цирк — унікальна споруда, яка не має аналогів у всьому світі. Така оригінальна форма будівлі вперше була застосована в українській архітектурі.
Дніпровський цирк — єдиний в Україні, що має репетиційно-постановний манеж тих самих розмірів, що й головний.
Свого часу в цирку виступали видатні діячі циркового мистецтва: Михайло Румянцев, Н. Капітанова, Юрій Куклачов, Ігор Кіо, Юрій Нікулін, Вальтер Запашний, В. Шевченко, Л. Шевченко, представники династії Дурових, Ярових, Корнілових, Шемшур, Ельворті, Довейко.

Серед переваг нової будівлі Дніпровського цирку слід зазначити оригінальний малюнок купольного склепіння: такий купол дає можливість зручно кріпити підвіску апаратів артиста і створює відмінну акустику. Вперше в Україні при будівництві Дніпровського цирку застосували шатрове покриття із збірних залізобетонних елементів. Шатро мандрівного цирку-шапіто, в даному випадку, виступає у зміненому масштабі й в іншому матеріалі. Вдень це шатро, а ввечері, коли «цирк запалює вогні», — як у фокусі ілюзіоніста, перетворюється в жерло вулкана, з якого вириваються вогняні карбовані звірі, блискучі в промінні барвистого підсвічування. Світлові ефекти — в дусі справжнього циркового уявлення — є своєрідною рекламою цирку, виконаною архітектурними засобами. Відпала необхідність в пояснювальних написах: вдало знайдений архітектурний образ свідчить про призначення будівлі краще за будь-які слова. Спроектовано об'їзний шлях, прохід на рівні манежу для артистів, які не стикаються з публікою, як в інших цирках, вхід в зал для глядачів — з середнього ряду. Місткість залу для глядачів 1914 осіб.
Дніпровський цирк — єдиний в Україні цирк з репетиційно-постановочним манежем.
У цирку працює джаз-оркестр під керівництвом С. Д. Пятова.
- Очільники цирку:
- Федір Яшинов (1932—1970)
- Нікітін А. (1976—1994)
- Бруханський В. (1994 — ?) — генеральний директор і художній керівник Дніпровського цирку, Заслужений діяч мистецтв України.
- Шабатько Віктор Іванович — діючий генеральний директор Дніпровського державного цирку[3].
-
Краєвид з Січеславської Набережної
- ↑ https://www.andreas-praefcke.de/carthalia/id/5744
- ↑ Вікісховище — 2004.
- ↑ Шабатько Віктор Іванович на сайті opendatabot.ua.