Договір факторингу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Договір факторингу —– вид договору про надання фінансових послуг. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кучеренко І. М. Факторинг // Юридична енциклопедія: В 6 т. / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Українська енциклопедія, 2004. – Т. 6: Т – Я. – 768 с. – С. 247— 248.
  • Кот О. О. Договір факторингу // Цивільне право України. Особлива частина: Підручник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, Р.А. Майданника. – 3-тє видання, перероблене і доповнене. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с. — С. 887 — 889.
  • Янишен В. П. Договір факторингу // Цивільне право України: Підручник: У 2-х тт. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – Х.: Право, 2011. – Т.2. – 816 с. – С. 586 — 601.
  • Голубєва Н. Ю. Договір факторингу // Зобов’язальне право України: Підручник / За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с. — С. 602 — 612.

Посилання[ред. | ред. код]