Річкова долина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Долина річки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долина річки Мокрянки (Українські Карпати)

Річкова́ доли́на - лінійно витягнута від'ємна форма рельєфу, утворена дією постійного водотоку. Розмір такої долини залежать від водності річки, яка визначається площею та особливостями басейну.

Характеристика[ред. | ред. код]

Розрізняють головні й бокові долини, які разом утворюють систему долин кількох порядків. У плані річкові долини найчастіше мають звивисту форму, їм властиве поступове розширення від верхів'їв до пониззя або чергування розширених та вузьких ділянок.

Походження[ред. | ред. код]

На походження і розвиток річкових долин суттєве значення мають екзогенні та ендогенні чинники. Залежно від того, який чинник переважає розрізняють:

  • ерозійні — утворені діяльністю текучих вод;
  • тектонічні — на формуванні яких впливала тектоніка (горотворні процеси);
  • вулканічні — на структуру впливали вулканічні процеси;
  • льодовикові — на формування яких впливали льодовики.

Скидова долина - річкова долина, розташована вздовж лінії скиду. Один з видів тектонічних долин.

Будова[ред. | ред. код]

Основними компонентами річкової долини є:

Дно або ложе долини – найбільш понижена її частина.

Тальвег безперервно звивиста лінія, що з'єднує найглибші відмітки донного ложа.

Русло - частина дна долини, по якій стікає вода, витягнута за уклоном долини заглибина, вироблена річковою ерозією.

Заплава - частина дна долини, яка заповнюється високими річковими водами під час водопілля та паводків.

Схили підвищені ділянки суші, які обмежують з боків дно долини і мають нахил до русла річки. Поверхня схилів може перетинатися ярами, балками, формування яких залежить від типу ґрунтів, рослинності та крутості схилів.

Тераси – горизонтальні або нахилені ділянки, розташовані уступом в межах дна та схилів річкової долини.

Бровка – лінія сполучення схилів долини з поверхнею прилеглої місцевості.

Профіль долини[ред. | ред. код]

U-подібна долина в Національному парку Глейшер , Монтана , США
U-подібна долина на річці Афон Фатью поблизу Долгоча , Уельс

В природі майже не буває річкових долин з чітко вираженим профілем. Він змінюється через обвали, обсипання, зумовлені ерозійною діяльністю текучої води. Один тип річкової долини зазвичай переходить в інший і річкова долина однієї річки на всій протяжності може мати різні профілі.

Залежно від профілю поперечного розрізу розрізняють такі річкові долини[1]:

  • тіснина (ущелина) — глибокі та вузькі гірські долини зі скелястими, опуклими схилами, крутість яких донизу збільшується;
  • каньйон — глибокі долини з дуже крутими схилами і порівняно вузьким дном, поширені в передгір'ях та горах;
  • V-подібна — глибокі та вузькі долини з прямовисними схилами; дно долини повністю залите водою, зустрічаються в гірських районах;
  • U-подібна — долина широка і глибока, днище широке вироблене потужними потоками, схили 20-250;
  • ящикоподібна (коритоподібна) — з вигнутими схилами, крутість яких до дна зменшується, профіль долини формується діяльністю льодовика в гірських районах;
  • терасова (трапецієподібна) — широкі долини з прямими або опуклими пологими схилами (це характерна форма у рівнинних умовах);
    Плоска долина в Східній Ісландії
  • жолобоподібна (слабовиражена) — долина і днище широкі, схили рівні й пологі, зустрічається на рівнинах.

Річкові долини на території України мають різні типи поперечного профілю. Це залежить від складного взаємовпливу ерозійної та акумулюючої діяльності водотоків, ендогенних процесів, літології гірських порід тощо.

Морфометричні показники[ред. | ред. код]

Морфометричними показниками долини є її ширина, довжина, глибина врізу, висота та ширина терас, нахили схилів і дна, висота та ширина заплави, морфометричні характеристики руел.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Пізнавальний сайт «Географія». 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Байрак Г. Методи геоморфологічних досліджень: навч. посібник / Галина Байрак.— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018.— 292 с. ISBN 978-617-10-0440-5.
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Гопченко Є. Д., Гушля О. В. Гідрологія суші з основами водних меліорацій. К.: ІСДО, 1994.— 296 с.
  • Гопченко Є. Д., Шаменкова О. І. Фізична гідрологія: конспект лекцій. Одеса, ОДЕКУ, 2016.- 195с.