Домінік Радзивілл (староста книшинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домінік Радзивілл
Dominykas Radvila
Народився 1754(1754)
Помер 1798
Аннополь
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність литвин
Діяльність державний діяч
Посада староста книшинський
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Ольбрахт Радзивілл
Мати Анна Кунегунда Халецька
У шлюбі з Констанція Чапська
Кароліна Францкевич-Радзиміньська
Діти 1 син і 1 донька
Герб

Домінік Радзиві́лл (лит. Dominykas Radvila, пол. Dominik Radziwiłł, *1754 — †1798) — державний діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Відомий також як Домінік III Радзивілл.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, Бердичівської лінії, Несвізько-Клецької гілки. Єдиний син Ольбрахта Радзивілла, старости річицького, і Анни Кунегунду Халецької. Народився 1754 року. Здобув домашню освіту. Разом з батьком доєднався до Барської конфедерації. У 1773 році, ймовірно, вимушений був залишити Річ Посполиту. Після повернення у 1776 або 1777 році одружився з представницею роду Чапських.

У 1784 році після смерті тестя отримав староство книшинське. Згодом розлучився з першою дружиною й оженився на Кароліні Францкевич-Радзиміньській. У політичних справах обрав помірковану позиції. 1794 року не підтримав повстання Тадеуша Костюшка. Більше уваги приділяв розбудові маєтку Аннополь, де помер 1798 року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Констанція, донька Томаша Чапського, старости книшинського.

Діти:

2. Дружина — Кароліна Францкевич-Радзиміньська.

Діти:

  • Олександр (1794—1863), полковник Війська Польського. Від другої дружини Анели Можковської мав сина Вільгепьма Тройдена (1830 – 1883), на якому згасла Бердичівська лінія Радзивіллів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
  • Афтанази Р. До питання про власників Бердичева. // Бердичівська земля в контексті історії України: Науковий збірник «Велика Волинь: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині». — Т. 19 / Відп. ред. M.Ю. Костриця. — Житомир: М. А. К., 1999. — с. 77.