Донецькі шахтарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецькі шахтарі
рос. Донецкие шахтёры
Жанр драма
Режисер Леонід Луков
Сценарист Володимир Алексєєв
Борис Горбатов
У головних
ролях
Володимир Дружников
Петро Алейников
Олег Жаков
Сергій Лук'янов
Оператор Михайло Кириллов
Композитор Тихон Хрєнников
Художник Петро Галаджій
Петро Пашкевич
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 108 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1950
IMDb ID 0042407

«Донецькі шахтарі» (рос. Донецкие шахтёры) — радянський кольоровий художній фільм, знятий в 1950 році Леонідом Луковим на Кіностудії ім. М. Горького за сценарієм Бориса Горбатова. Прем'єра фільму відбулася 16 травня 1951 року.

У 1951 році фільм переглянуло 18,9 млн глядачів, в результаті чого він зайняв 7 місце в прокаті СРСР.

Сюжет[ред. | ред. код]

На одній з передових шахт Донбасу випробовується новий вугільний комбайн. Він виявився не зовсім досконалим. Його конструктор Трофименко (Володимир Дружников) продовжує працювати над поліпшенням агрегату. Почесний шахтар Степан Недоля (Борис Чирков), молодий шахтар Вася Орлов (Андрій Петров), начальник шахти Горовий (Василь Меркур'єв) борються за впровадження нових, більш передових методів праці. В рядах шахтарів відбувається перебудова: деяким робітникам доводиться поступатися своїм місцем кваліфікованим кадрам, інші їдуть на навчання в інститути, щоб потім повернутися на рідну шахту інженерами.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]