Я люблю (фільм, 1936)
Я люблю | |
|---|---|
| Жанр | драма |
| Режисер | Леонід Луков |
| Сценарист | Олександр Авдєєнко |
| У головних ролях |
Олександр Чистяков Іван Чувельов Володимир Гардін Наталія Ужвій Олександр Антонов |
| Оператор | Іван Шеккер |
| Композитор | Шишов Іван Петрович |
| Кінокомпанія | Українфільм |
| Тривалість | 1:10:00 |
| Мова | українська, російська |
| Країна |
 УСРР |
| Рік | 1936 |
| IMDb | ID 0173470 |
«Я люблю» — драма 1936 року режисера Леоніда Лукова, знята за мотивами однойменного роману Олександра Авдєєнка. Деякими кінознавцями вважається першим ігровим фільмом про Донбас[1].
Займає 41-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет[ред. | ред. код]
Російська імперія ХІХ століття. Злиденний Никанор (Олександр Чистяков) залишає своє село і стає шахтарем на Донбасі. Його син Остап (Іван Чувельов) також влаштовується гірняком та працює на шахті протягом тридцяти років, проте після раптового звільнення батька він усвідомлює, що державний лад потребує докорінних змін.
У ролях[ред. | ред. код]
- Олександр Чистяков — Никанор, старий шахтар
- Іван Чувельов — Остап, син Никанора
- Володимир Гардін — власник шахти
- Наталія Ужвій — Горпина, дружина Остапа
- Олександр Антонов — Гарбуз, місцевий революціонер
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тимошенко, Денис (27 листопада 2018). Перший ігровий фільм про Донбас: Це кіно неймовірної виразності для 1936 року – кінознавець (рос.). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Первый игровой фильм о Донбассе: Это кино невероятной выразительности для 1936 года – киновед : [рос.] / Денис Тимошенко // Радіо Свобода. — 2018. — 27 ноября. — Дата звернення: 19.08.2023.
- Я люблю // Довженко-центр. — Дата звернення: 19.08.2023.
- Ya lyublyu : [англ.] // Internet Movie Database. — Дата звернення: 19.08.2023.
|
|
Це незавершена стаття про радянський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |