Дорелігійна епоха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дорелігі́йна епо́ха — період в історії людства від моменту появи людини сучасного виду до виникнення релігії.[1]

Вік людства, за сучасними даними, становить щонайменше близько 3 млн років[2]. Первинні форми релігії почали складатися приблизно 35-40 тисяч років тому.

Існування дорелігійної епохи доводять дослідження в галузі археології, етнографії, історичного мовознавства тощо. Серед дослідників є різні погляди на суть дорелігійної епохи.

У процесі співіснування й боротьби людини з природою виникали нові вміння та навички. Люди вчилися використовувати та добувати вогонь, будувати й облаштовувати місця для житла, виготовляти одяг, прикраси, метальну зброю, різні мисливські пастки тощо. Також формувалися як розумні й моральні істоти, які були пов'язані один з одним трудовими відносинами, піклувалися один про одного тощо. Про це, зокрема, свідчать неандертальські поховання.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Дорелігійна епоха // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 72-73.
  2. Вчені з'ясували, що ранньому предку людини на мільйон років більше, ніж вважали. BBC News Україна (укр.). Процитовано 20 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]