Доіндоєвропейський субстрат

Доіндоєвропейський субстрат — мови, що існували на території Європи, Ірану та Індостану до приходу туди носіїв індоєвропейських мов. Від доіндоєвропейського періоду залишилися нечисленні пам'ятники. Про наявність субстрату, крім них, дозволяють судити гідроніми, топоніми й слова індоєвропейських мов з неясною етимологією, а також згадування в античних чи давньоіндійських джерелах ймовірно неіндоевропейських народів.

Найдавніші тексти індоєвропейськими мовами є хетськими та датуються XIX століттям до нашої ери в Кюльтепе (сучасна східна Туреччина), і хоча оцінки сильно різняться, вважається, що розмовні індоєвропейські мови розвинулися не пізніше III тисячоліття до нашої ери (див. гіпотези протоіндоєвропейської прабатьківщини). Таким чином, доіндоєвропейські мови мали розвиватися раніше або, в деяких випадках, разом з індоєвропейськими мовами, які зрештою витіснили майже всі з них.

Кілька доіндоєвропейських мов досі існують: у Європі баскська мова, має менше мільйона носіїв мови, але дравідські мови залишаються дуже поширеними на Індійському субконтиненті, маючи понад 200 мільйонів носіїв мови (чотири основні мови — телугу, тамільська, каннада та малаялам), а також брагуї, ареал якої простягається до сучасного Ірану. На Кавказі досі збереглися північно-західні та північно-східнокавказькі мови та картвельські мови. Деякі доіндоєвропейські мови засвідчені лише як лінгвістичні субстрати в індоєвропейських мовах або в топонімах. У більшій частині Західної Азії (включаючи Іран та Анатолію) доіндоєвропейські, хурритські/кавказькі, семітські мови, дравідські та мовні ізоляти збереглися до наших днів, хоча еламська була повністю витіснена.

Марія Гімбутас, одна з найбільших фігур індоєвропеїстики, по відношенню до ймовірно доіндоєвропейського періоду історії Європи використовувала термін «Стара Європа».

Наразі найбільша група дослідників доіндоєвропейського субстрату є в Лейденському університеті (Р. Беекес, Ж. ван Дрім, П. Схрейвер тощо), а також у Німеччині (Роберт Майлхаммер), у Франції (Арно Фурне) тощо. У Росії дослідженням проблемами субстрату раніше займалися В. П. Нерознак, Л. О. Гіндин, В. Л. Цимбурський, В. М. Сергеєв, А. А. Молчанов, С. О. Яцемирський, зараз — Т. А. Михайлова, тощо.

В Україні вивченням субстрату займається Ю. Л. Мосенкіс.

Європа

• Догрецький субстрат:
  • Народи моря
  • Пеласгська мова — можливо, індоєвропейська
  • Етеокритська мова
  • Етеокіпрська мова
• Догерманський субстрат
• Докельтський субстрат
  • Докельтський острівний субстрат
    • Догойдельський субстрат
    • Піктська мова — можливо, індоєвропейська
  • Докельтський континентальний субстрат
• Тирренські мови:
  • Етруська мова
  • Ретська мова
• Інші докласичні мови Італії:
  • Лігурійський субстрат — можливо, індоєвропейський
  • Протосардська мова (див. нураг)
  • Північнопіценська мова
  • Сіканська мова (див. сікани)
  • Елімська мова (див. еліми)
• Палеоіспанські мови
  • Іберська мова
  • Тартессійська мова
  • Аквітанська мова

Азія

• Хеттська мова
• Хурито-урартські мови
• Еламська мова
• Каскейська мова
• Кассітська мова
• Кутійська мова
• Доарійський субстрат:
  • Доведичний субстрат
    • Бактро-маргіанська мова (гіпотетична)
    • Писемність долини Інду
  • Веддський субстрат в сингальській мові
    • Ведда (мова)
  • Ніхалі, кусунда

Див. також

• Гідроніми стародавньої Європи
• Баско-іберська гіпотеза
• Доісторична Європа
• Васконська гіпотеза
• Неоліт Європи
• Прабатьківщина індоєвропейців
• Стара Європа

Література

Археологія і культура

• Гимбутас М. Цивилизация Великой Богини. М. 2005.
• Anthony, David with Jennifer Y. Chi (eds., 2009). The Lost World of Old Europe: The Danube Valley, 5000-3500 BC.
• Bogucki, Peter I. and Pam J. Crabtree (eds. 2004). Ancient Europe 8000 BC--1000 AD: An Encyclopedia of the Barbarian World. New York: Charles Scribner's Sons.
• Gimbutas, Marija (1973). Old Europe c. 7000-3500 B.C.: the earliest European civilization before the infiltration of the Indo-European peoples. The Journal of Indo-European Studies 1/1-2. 1-20.
• Tilley, Christopher (1996). An Ethnography of the Neolithic. Early Prehistoric Societies in Southern Scandinavia. Cambridge University Press.

Мовні реконструкції

• Bammesberger, Alfred and Theo Vennemann (eds., 2003). Languages in Prehistoric Europe. Heidelberg: Carl Winter.
• Blench, Roger and Matthew Spriggs (eds. 1). Archaeology and Language. Vol. I. Theoretical and Methodological Orientations.
• Dolukhanov, Pavel M. (2003) Archaeology and Languages in Prehistoric Northern Eurasia // Japan Review, 15:175-186.
• Gimbutas, Marija (1989). The Language of the Goddess
• Greppin, John and T.L.Markey (eds., 1990). When Worlds Collide: The Indo-Europeans and the Pre-Indo-Europeans, Ann Arbor.
• Lehmann, Winfred P. Pre-Indo-European. Washington, DC: Institute for the Study of Man. 2002. ISBN 0-941694-82-8.
• Mailhammer, Robert (2010). Diversity vs. Uniformity. Europe before the Arrival of Indo-European Languages.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // to appear in: Mailhammer, Robert and Theo Vennemann. Linguistic Roots of Europe. Copenhagen: Museum Tusculanum Press.
• Pre-Indo-European // Encyclopedia of the Languages of Europe. Edited by: Glanville Price. 2000. eISBN 978-0-631-22039-8.
• Vennemann, Theo. Languages in Prehistoric Europe north of the Alps. [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Vennemann, Theo (2008). Linguistic reconstruction in the context of European prehistory. Transactions of the Philological Society. Volume 92, Issue 2, pages 215—284, November 1994
• Woodard, Roger D. (ed., 2008) Ancient Languages of Asia Minor. Cambridge University Press.
• Woodard, Roger D. (2008) Ancient Languages of Europe. Cambridge University Press.