Дубовське (Ростовська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубовське
Герб
Герб

Координати 47°24′33″ пн. ш. 42°45′27″ сх. д. / 47.40916666669477308° пн. ш. 42.75750000002777540° сх. д. / 47.40916666669477308; 42.75750000002777540Координати: 47°24′33″ пн. ш. 42°45′27″ сх. д. / 47.40916666669477308° пн. ш. 42.75750000002777540° сх. д. / 47.40916666669477308; 42.75750000002777540

Країна Flag of Russia.svg Росія
Адмінодиниця Q4169502?
Дата заснування 1786
Населення
  • 8544 осіб[1]
Телефонний код 86377
Поштовий індекс 347410
Дубовське. Карта розташування: Росія
Дубовське
Дубовське
Дубовське (Росія)

Дубовське — село в Дубовському районі Ростовської області.

Адміністративний центр Дубовського району та Дубовського сільського поселення. Залізнична станція Ремонтна Північно-Кавказької залізниці на ділянці Сальськ — Волгоград (код 519302)[2].

Історія[ред. | ред. код]

21 березня 1786 року осавул станиці Верхньо-Курмоярської А. І. Дубовсков отримав Військову Грамоту на володіння військовою землею біля Сала, поруч з Ібрагимовим курганом. У тому ж році він поселив придбаних селян на закруті річки, там же побудував млин. Після смерті А. І. Дубовскова козак Жемчугов заселив хутір своїми селянами кращі військові землі, виділені раніше Дубовсковому. Селян він доводив до цілковитого розорення. Обласне начальство наказало йому й сусідам, щоб вони не обмежували вдову Дубовскову та не завдавали їй образи. В результаті тривалий час існувало два окремих населених пункти — козацький хутір Дубовськова й власницьке селище Дубовське. Станом на 1837 рік селище відносилося до Нижньо-Курмоярської станиці. Станом на 1859 рік на хуторі нараховувалося 64 людини, а на власницькому селище мешкало 136[3].

Після прокладання гілки Володикавказької залізниці від станції Тихорецької до Царицина, поблизу хутора була побудована станція Сальська. Тоді Дубовський почав активно заселятися. В хуторі перебували поштово-телеграфне відділення, камера світового судді, станова квартира дільничного засідателя, приватна аптека, хуторська правління, ветеринарний пункт, укомплектований лікарем й фельдшером. Тут був земський лікарняний приймальний покій на п'ять ліжок, лікар, що обслуговував всю округу[3].

За даними перепису 1897 року хутір Дубовський налічував 51 двір, 312 осіб.

В 1915 році на хуторі було переписано вже 294 дворів, в ньому мешкало 1129 осіб. У 1914 році хутір був виділений з Нижньо-Курмоярського юрту до складу юрту нової станиці Княже-Андріївської. Діяло парафіяльне училище, працювали два парових олійниці, дві вальцьових борошномельних млинів, миловарний завод. Крім цього були два гасо-нафтових склади, два склади землеробських машин та знарядь, дві лісові біржі, контора хлібної посипки «Луї-Дрейфус і До*», сім комор хлібної посипки[3].

Одними з перших в окрузі на хуторі були створені Рада, ревком й партизанський загін. Дубовський ревком упав під натиском повсталих козаків у квітні 1918 року. Хутір Дубовський остаточно захоплено більшовиками у січні 1920 року[3].

У 1924 році хутір назвали станицею Дубовською, тоді ж вона стала центром новоствореного Дубовського району. З 1925 року стала селои Дубовським. За переписом 1926 року тут мешкало 1 727 осіб, а на хуторі Дубовському — 276. У цьому ж році хутір приєднано до села Дубовське[3].

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Село розташоване на сході Ростовської області у межах Ергенинської височині, що є частиною Східно-Європейської рівнини, на правому березі річки Сал. Середня висота над рівнем моря — 49 м[4]. Рельєф місцевості рівнинний. На північний схід від села створені захисні лісонасадження[5].

По автомобільній дорозі відстань до Ростова-на-Дону сягає 300 км, до найближчого міста Котельниково Волгоградської області — 44 км. Найближчий населений пункт — хутір Єриковський розташований в 5 км на північний захід від села[6]. З сусідніми районними центрами Ростовської області Дубовське пов'язують автодороги Дубовське — Завітне (95 км) та Дубовське — Волгодонськ (68 км). З заходу село обходить регіональна автодорога Волгоград — Сальськ.

Клімат

Згідно класифікації кліматів Кеппена-Гейгера для Ремонтної характерний вологий континентальний клімат з жарким літом (індекс Dfa). Середньорічна температура повітря — 9,3 °C, кількість опадів — 403 мм. Самий посушливий місяць — березень (норма опадів — 26 мм). Самий вологий місяць — червень (42 мм)[4].

Клімат Дубовського
Показник Січ. Січ. Березень Кві. Травень Червень Липень Серп. Сен. Окт. Листоп. Дек. Рік
Середній максимум, °C -2,3 -1,9 3,3 14,8 22,5 27,1 29,7 28,6 22,2 13,7 5,5 0,5 13,6
Середня температура, °C -5,3 -5,2 -0,2 9,8 17,0 21,5 23,9 23,0 16,9 9,4 2,6 -2 9,3
Середній мінімум, °C -8,3 -8,5 -3,7 4,8 11,5 15,9 18,2 17,4 11,6 5,1 -0,2 -4,4 4,95
Норма опадів, мм 33 27 26 32 38 42 39 33 28 27 36 42 403
Джерело: [1]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1959[7] 1970[8] 1979[9] 1989[10] 2002[11] 2010[12]
4147 5477 6430 8055 8031 8544

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://rostov.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/rostov/resources/1f0ab3804de41dc58578dd440b9ac47d/Том+1.+Численность+и+размещение+населения+Ростовской+области.pdf
  2. Ремонтна станція[недоступне посилання з Сентябрь 2018]. Довідник станцій РЖД
  3. а б в г д アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 2014-12-03. Процитовано 2014-11-30. 
  4. а б
  5. Відстані між населеними пунктами наведено сервісу Яндекс. Карти
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населенных пунктов — районных центров по полу. Проверено 14 октября 2013. Архивировано 14 октября 2013 года.
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров. Проверено 29 декабря 2013. Архивировано 29 декабря 2013 года.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу. Проверено 20 ноября 2013. Архивировано 16 ноября 2013 года.
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов — райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. 3 февраля 2012 года.
  11. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 1. Численность и размещение населения Ростовской области. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2019.