Дудкін Олексій Герасимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дудкін Олексій Герасимович
Народився 17 березня 1908(1908-03-17)
селище залізничної станції Розсош Воронезької губернії, тепер місто Розсош Воронезької області, Російська Федерація
Помер 10 лютого 1984(1984-02-10) (75 років)
місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро Дніпропетровської області
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Alma mater Bryansk State Technical Universityd (1935)
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Олексій Герасимович Дудкін (17 березня 1908(19080317), селище залізничної станції Розсош Воронезької губернії, тепер місто Розсош Воронезької області, Російська Федерація — 10 лютого 1984, місто Дніпропетровськ, тепер Дніпро Дніпропетровської області) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Криворізького міськкому КП(б)У Дніпропетровської області, секретар ЦК КП(б) Казахстану. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника залізничної станції Розсош Воронезької губернії. Трудову діяльність розпочав у 1926 році учнем слюсаря, кочегаром, помічником машиніста паровоза в депо Розсош.

У 1930—1931 роках — студент Бежицького машинобудівного інституту.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1934 роках — плановик планово-розподільчого бюро Бежицького паровозобудівного заводу «Красный Профинтерн» Західної області РРФСР. У 1935 році закінчив без відриву від виробництва Бежицький машинобудівний інститут.

У 1935—1937 роках — інженер Технічного відділу заводоуправління Уральського вагонобудівного заводу в місті Нижньому Тагілі. У 1937—1938 роках — директор вагонобудівного технікуму; начальник Школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) при Уральському вагонобудівному заводі.

У 1938—1939 роках — 2-й секретар Нижньо-Тагільського міського комітету ВКП(б) Свердловської області РРФСР.

У 1939—1940 роках — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б), завідувач сектору Управління кадрів ЦК ВКП(б). У 1940 році працював заступником завідувача відділу кадрів ЦК КП(б) Казахстану.

19 червня 1940 — серпень 1943 р. — секретар ЦК КП(б) Казахстану з кадрів.

У 1943—1944 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Південно-Казахстанської обласної ради депутатів трудящих.

У 1944—1948 роках — 1-й секретар Марганцевського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1948—1955 роках — 1-й секретар Криворізького міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1955—1956 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.

У 1956—1957 роках — начальник Управління кадрів Міністерства будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.

У 1957—1960 роках — голова правління Дніпропетровської обласної Промислової Ради. У 1960—1963 роках — начальник Дніпропетровського обласного управління місцевої промисловості.

У 1963—1965 роках — заступник начальника, начальник Управління спеціалізації і кооперації Ради народного господарства Придніпровського економічного району.

У 1965—1971 роках — начальник Дніпропетровського обласного управління місцевої промисловості.

У 1972 році працював завідувачем пункту інформації Дніпропетровського обласного відділу із використання трудових ресурсів. У 1973—1980 роках — керівник групи освоєння нових виробів Конструкторсько-технічного бюро, технолог Технічного бюро Дніпропетровського дослідно-експериментального метало-механічного заводу.

З 1980 року — на пенсії у місті Дніпропетровську.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — січень 1951 року.
  • Ашимбаев Д. Кто есть кто в Казахстане. Биографическая энциклопедия. — Алматы, 2008 (рос.)