Думка (річка)

Думка
49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д.
Витік	східна частина с. Радівці
• координати	49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д.
Гирло	р. Рів
• координати	49°04′44″ пн. ш. 28°00′36″ сх. д.
Країни:	Україна Хмельницька область Хмельницький район Вінницька область Жмеринський район
Регіон	Вінницька область Хмельницька область
Довжина	25 км
Площа басейну:	157 км²

Ду́мка (Ровець) — річка в Україні, в межах Хмельницького району Хмельницької області та Жмеринського району Вінницької області. Ліва притока Рову (басейн Південного Бугу).

Опис

Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 157 км². Похил річки 2,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 1,5 км, завглибшки до 30 м. Річище звивисте, завширшки до 5 м. Є ставки. Використовується на технічне водопостачання.

Розташування

Бере початок біля східної частини села Радівці. Тече на південний схід, впадає до Рову на північ від села Межирів.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Радівці, Васютинці, Лука-Барська, Рожепи, Слобода-Межирівська, Межирів, Мартинівка.

Притоки

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 12 км. Площа басейну 47,7 км². Бере початок у селі Клопотівці. Тече переважно на південний схід і впадає у Думку на північно-західній стороні від с. Слобода-Межирівська за 14 км. від її гирла.

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 8,2 км., площа басейну - 32,6 км². Бере початок на західній околиці с. Петрані. Тече переважно на південний схід і впадає у Думку біля станції Дубки за 9 км від її гирла. Річку перетинає автомобільна дорога Т 0218

• Річка без назви — ліва притока. Довжина річки 7 км, площа басейну - 21,4 км². Бере початок на південному заході від с. Чернелівці. Тече переважно на південний схід через села Квітка й Горяни та понад с. Лука-Барська і впадає у Думку за 34 км. від її гирла.

Природа і стан річки

В басейні Думки немає жодного виробничого підприємства. Вода прозора і чиста, відстояна в семи ставах, найбільший із яких — Лопатинський.

Його гребля сягає двісті метрів, довжина ставу 3 км. Водоскид збудовано так, що при спуску ставу вся риба потрапляє у рибозбірник, з якого її відловлюють і відправляють на реалізацію. У рибозбірнику жива риба може утримуватись тривалий час до повної її реалізації. Унікальність екологічного водного середовища сприяла збереженню такої риби, як лин, від чорно-бурого до жовтого-оранжевого та мідно-золотистого в залежності від довколишнього середовища ставу. Лини полюбляють мулисте дно, що переходить у береговий очерет в заплаві. Гуртуючись в невеликі табуни, вони нерестяться і добре виживають серед інших видів риб, приміром, сріблясто-білих карасів. А жовто-червоні карасі були знищені ними — через поїдання їхньої ікри. Серед білих риб у ставу є верховодки, червонопері плітки, лящі і підлящики, з дрібних — парасочки. Дрібно-сріблясті рибки великими не ростуть, на них полюють хижі риби: окуні, йоршики, судаки, щуки. З донних риб трапляються ковблі, слизи, в'юни. З ракових і рачкових — циклопи і дафнії (ними живляться всі види риб), є раки, жабурниці. На ставі гніздяться птахи — крижень, чирки, бекаси, сірі чаплі, лиски, пірники, водяні бугаї, очеретянки, деркачі, курочки. Із звірів водяться ондатри, водяні миші, чорні водяні щури, видри, в прибережній зоні — зайці, лисиці, борсуки. Все лівобережжя в районі дач висаджено березами, окремі ділянки — дубом, місцевість добре просвічується і прогрівається сонцем. Верхній листяний настил сприяє росту грибів. Тут завжди чисте повітря, настояне на різнотрав'ї, насичене запахом лісу. Неповторна краса долини річки, ставу цілорічно приваблює людей у цей самобутній куточок Поділля з «Мар'їним утесом», «пробковим деревом», холодною джерельною водою, суничним запахом лісу.

Джерела

1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 188
4. Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.