Дяченко Лавр Іванович
| Лаврентій Дяченко | |
|---|---|
| Дяченко Лавр Іванович | |
| Народився |
23 серпня 1900 поблизу с. Грунь Охтирського повіту Харківської губернії, нині с. Зарічне Охтирського району Сумської області |
| Помер |
22 грудня 1937 (37 років) Київ, Українська РСР |
| Країна |
 Російська імперія  СРСР |
| Галузь | література, журналістика |
Лавр (Лаврентій) Іванович Дяченко (нар.. 10 (23) серпня 1900, поблизу с. Грунь Охтирського повіту Харківської губернії, нині с. Зарічне Охтирського району Сумської області — пом.. 22 грудня 1937, Київ, Українська РСР) — український поет і публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Лавр Дяченко народився 1900 року в с. Грунь на Сумщині. Освіту здобув самотужки. У 1920-х рр. з приходом до влади більшовиків працював у Полтаві. Там він редагував газети «Робітник» і «Більшовик Полтавщини», журнал «Наше слово» у Полтаві[1], а у 1930-х рр. — газету «Селянин Харківщини». Також друкував свої вірші у місцевій пресі.
Належав до літературної групи «Горно». 1922 року вийшла друком перша (і остання) збірка віршів «Червоний шлях» у Зінькові. У наступні роки Лавр Дяченко спробував свої сили у публіцистиці. Він збирав матеріал для історико-публіцистичного нарису «Боротьба за Радвладу на Полтавщині (1917—1918)». Ця праця бувала опублікована 1928 року у Києві. Одним з перших переклав українською мовою «Інтернаціонал».
У тридцятих роках поет працював у Харкові та Києві, належав до літературного об'єднання «Гроно». Він писав вірші, публіцистичні статті. Від 1934 року працював інспектором та начальником Інституту української літератури (Укрліту) в системі Народного комісаріату освіти УРСР (Наркомосу) в Києві.
21 листопада 1937 року Лавра Дяченка заарештовано за звинуваченням у антирадянській діяльності. Це сумнозвісна «операция по борьбе с кулачеством, уголовниками и иными антиобщественными элементами». Через декілька тижнів, 12 грудня його було розстріляно. 1956 року було реабілітовано[2].
Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]
Образ Лавра Дяченка відтворив Семен Журахович у повісті «Нам тоді було по двадцять», яка побачила світ у Києві 1967 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Advertising Архів української періодики онлайн
- ↑ Видатні співвітчизники. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- П. П. Ротач. Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Нудьга Г. «Інтернаціонал» українською мовою // Жовтень. 1965. № 11;
- Журахович С. Про Л. І. Дяченка // РЛ. 1970. № 2;
- Мукомела О. Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович // Українська журналістика в іменах. Ленінград, 1997. Вип. 4.
