Діамантові ковадла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Schematics of the core of a diamond anvil cell. The diamond size is a few millimeters at most

Діамантові ковадла, (англ. Diamond anvil cell, DAC, пол. Komora diamentowa) - пристрій, що дозволяє створити екстремально високі тиски у невеликому об'ємі. Діамантові ковадла являють собою два конусоподібні діаманти, скеровані один до одного "гострішими" кінцями. Простір між діамантами зазвичай оточений металом і заповнений рідиною, що слугує засобом перенесення тиску. До таких рідин належить суміш етанолу й метанолу, олія, гас, або ж - найчастіше - різноманітні зріджені гази: гелій, неон, ксенон, аргон, водень, азот, кисень та ін. До протилежних, ширших кінців діамантів, прикладається тиск. Він передається рідині, яка - у свою чергу (згідно з законом Паскаля) - переносить цей тиск на об'єкти (зазвичай - зразки), що знаходяться всередині діамантової камери.

Такий тиск може сягати мільйонів атмосфер.

Діамантові ковадла застосовуються у фізиці високих тисків для вивчення властивостей матеріалів, що піддаються екстремальним навантаженнями. Крім того, за допомогою діамантових ковадел можна досягати тисків, які мають місце всередині планет, і - в такий спосіб - створити матеріали, що там повстають. Прикладами синтезованих у такий спосіб матеріалів є металічний водень та агреговані діамантові нанотрубки.

Джерела[ред.ред. код]