Ерік Каравака вирушає на пошуки своєї сестри Крістіни, яка загинула у трирічному віці, задовго до того, як він народився, і про існування якої він дізнався значно пізніше. Про неї не прийнято було говорити в його сім'ї, вдома майже не було фотографій дівчинки. Відомо лише, що похована вона на ділянці 35 французького цвинтаря Касабланки. Фільм є спробою заповнити о́брази, яких бракує, відшукати частини власної ідентичності. Пробитися до підсвідомої пам'яті, яка є в кожному з нас і яка нас формує, — хочемо ми цього або ні.[4]