Дімітріс Мітропулос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дімітріс Мітропулос
грец. Δημήτρης Μητρόπουλος
Dimitri Mitropoulos.jpg
Основна інформація
Дата народження 18 лютого (1 березня) 1896[1][2][3]
Місце народження Афіни, Греція[4]
Дата смерті 2 листопада 1960(1960-11-02)[1][2][…] (64 роки)
Місце смерті Мілан, Італія[4]
Країна США
Професії диригент, піаніст, композитор
Файли у Вікісховищі?

Дімітріс Мітропулос (грец. Δημήτρης Μητρόπουλος, 1 березня 1896, Афіни — 2 жовтня 1960, Мілан) — грецький диригент, піаніст, композитор, педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Займався з композиції і фортепіано в консерваторіях Афін, Брюсселя, Берліна (в Берлінської консерваторії — у фортепіанному класі Ф. Бузоні). З 1930 року професор Афінської консерваторії з класу композиції.

У 1937 емігрував до США. 1949 — диригент С, в період 1950—1958 — головний диригент Нью-Йоркського філармонічного оркестру, в 1954-58 — театру Метрополітен-опера.

Виступав на Флорентійському, Зальцьбургському фестивалях, в Мілані (Ла Скала), Відні (Державна опера) та інших містах. 1934 року гастролював в СРСР. В оперному репертуарі Мітропулоса були твори В. А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, Д. Мійо, опери «Євгеній Онєгін» Чайковського, Мусоргського «Борис Годунов».

Сам Мітропулос — автор опери «Сестра Беатриса» (1920), музики до спектаклів, симфоній та інших творів.

Мітропулос ніколи не був одружений. Він був «тихо відомий як гомосексуал» і «не відчував ніякої потреби в косметичному одруженні».[5] Серед його зв'язків можна відмітити Леонарда Бернштайна (Leonard Bernstein).[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC
  4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119293943 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Horowitz, Joseph (2005). Classical Music In America: A History Of Its Rise And Fall. W. W. Norton & Company. с. 323. ISBN 0393057178. 
  6. Lebrecht, Norman (2001). The Maestro Myth: Great Conductors in Pursuit of Power. Citadel Press. с. 259. ISBN 0806520884. 

Джерела[ред. | ред. код]