Ебенізер Скрудж
| Ебенізер Скрудж | |
|---|---|
| Ebenezer Scrooge | |
| Персонаж Різдвяної пісні | |
Скрудж (ліворуч) зустрічає «привида Джейкоба Марлі» | |
| Поява | Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами |
| Автор | Чарлз Дікенс |
| На основі | можливо Джон Елвес[en], Деніел Денсер[en], Джеммі Вуд[en] |
| Виконавець | Джонні Депп, Seymour Hicksd, Майкл Кейн, Джордж Кемпбелл Скотт, Alastair Simd і Патрік Стюарт |
| Озвучування | Джим Керрі |
| Стать | чоловіча |
| Діяльність | Бізнесмен[a] |
| Близька особа | Белл (колишня наречена) |
| Родичі |
|
| Національність | англієць |
| Громадянство | |
| | |
Ебенізер Скрудж (англ. Ebenezer Scrooge) — вигаданий персонаж і головний герой різдвяного оповідання Чарлза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами». Спочатку — черствий скнара, який зневажає Різдво, він переживає духовне переродження[en] після візитів привида Джейкоба Марлі та Духів Минулого[en], Теперішнього[en] та Майбутнього[en] Різдва. Ця історія стала визначальною для різдвяної традиції англомовного світу.
На початку твору Діккенс описує Скруджа так: «Холод усередині нього сковував його старі риси обличчя, щипав гострий ніс, зморщив щоки, робив ходу скутою; від його холоду очі почервоніли, тонкі губи посиніли, і холод цей виразно звучав у його різкому голосі». Упродовж повісті візити чотирьох духів показують Скруджу помилки його життя, і він змінюється — стає кращою та щедрішою людиною. Прізвище Скруджа увійшло до англійської мови як синонім жадібності та мізантропії, а його улюблений вигук, «Ба! Дурниці!»[en], часто вживають, щоб висловити огиду до багатьох сучасних різдвяних традицій.
Чарльз Діккенс описує Скруджа як «стискаючого, викручуючого, хапкого, шкрябаючого, чіпкого, жадібного старого грішника! Твердого й гострого, мов кремінь… потаємного, замкненого й самотнього, мов устриця». Він веде справи зі складу на Корнгіллі[en] та відомий серед торговців Королівської біржі[en] як людина з гарною кредитною репутацією. Незважаючи на значні статки, він платить своєму клеркові Бобу Кретчіту[en] мізерну зарплатню й безжально переслідує своїх боржників, водночас живучи скупо й похмуро у кімнатах свого померлого компаньйона Джейкоба Марлі. Понад усе він ненавидить Різдво, яке асоціює з нерозсудливими витратами. Коли двоє чоловіків звертаються до нього напередодні Різдва з проханням про благодійну пожертву, він кепкує, що бідняки повинні працювати на каторжних млинах[en] або в робочих будинках[en], або ж померти, щоб зменшити надлишкове населення. Він також відкидає запрошення племінника Фреда на різдвяну вечерю й називає його дурнем за те, що той святкує Різдво. Він навіть налякав юного колядника, стиснувши лінійку в нападі раптової люті. Скрудж незадоволений тим, що має дати Кретчіту вихідний на Різдво, оскільки протягом цього дня для Скруджа не буде жодної роботи.
Тієї ночі Скруджа відвідує привид Марлі, який приречений блукати світом у ланцюгах як покарання за свою жадібність та нелюдяність за життя. Марлі повідомляє Скруджу, що його навідають три духи в надії, що він виправиться; якщо ж ні, попереджає Марлі, Скрудж буде носити в потойбічному житті ще важчі кайдани.
Перший дух, Дух Минулого Різдва[en], показує Скруджу видіння його ранніх років. Ці видіння відкривають нелюбиме дитинство Скруджа у інтернаті, де він залишався на Різдво сам, поки його однокласники поверталися до родин. Одним із щасливих спогадів Скруджа була мить, коли його сестра Фан — майбутня мати Фреда — прийшла забрати його додому одного Різдва, сказавши, що їхній суворий батько змінився. Згодом Скрудж став учнем у складі добродушного й щедрого господаря містера Феззівіґа[en]. Він був заручений із молодою жінкою на ім'я Белл, але поступово його любов до неї була витіснена любов'ю до грошей. Белл зрозуміла, що він зневажатиме її бідність, і залишила його, згодом вийшовши заміж за іншого. Сучасний Скрудж реагує на ці спогади ностальгією та глибоким жалем.
Дух Теперішнього Різдва[en] з'являється й показує Скруджу, що його жадібність і егоїзм завдають шкоди іншим, зокрема Кретчіту, який не може оплатити лікування для свого тяжко хворого сина Крихітки Тіма[en] через скупість Скруджа. Дух говорить засоромленому Скруджу, що Тім помре, якщо нічого не зміниться, й повертає проти нього самого його ж бездушні слова про бідних і знедолених. Скрудж і Дух також відвідують різдвяну вечірку Фреда, де Фред захищає свого дядька від глузливих зауважень гостей.

Нарешті, Дух Майбутнього Різдва[en] показує Скруджу, до чого приведе його жадібність і егоїзм: самотня смерть і занедбана могила, слуги, яким не заплатили і які крадуть його речі, боржники, що радіють його смерті, і родина Кретчітів, спустошена смертю Крихітки Тіма. Скрудж запитує Духа, чи можна ще змінити це майбутнє, і благає про другий шанс, обіцяючи виправитися — і опиняється у своєму ліжку на Різдво.
Радісний Скрудж вирішує стати щедрішим і співчутливішим; він приймає запрошення племінника на різдвяну вечерю, забезпечує Кретчіта та його родину і робить пожертвування у благодійний фонд. Відтоді про нього кажуть, що він став уособленням різдвяного духу та перетворився на «другого батька» для Крихітки Тіма.
Було висунуто кілька теорій щодо того, звідки Діккенс узяв натхнення для створення цього персонажа:
Ебенізер Леннокс Скроґґі, імовірно, був торговцем з Единбурга який виграв контракт на обслуговування заходу під час візиту короля Георга IV до Шотландії[en]. Його поховали на цвинтарі Кенонгейт[en], але надгробний камінь тепер втрачено. Існує теорія, що Дікенс помітив надгробок, на якому Скроґґі був описаний як «англ. meal man» (торговець зерном), але помилково прочитав це як «англ. mean man» (скупий чоловік)[1][2]. Цю теорію називали «ймовірною містифікацією Діккенса», для якої «ніхто не зміг знайти жодних підтверджуючого доказу»[3]. Не існує жодного запису про людину на ім’я Скроґґі в единбурзьких переписах того періоду[4]. Джеммі Вуд[en], власник Старого банку Глостера[en] і, можливо, перший мільйонер Британії, був відомий на всю країну своєю скупістю і міг стати ще одним прообразом Скруджа[5]. Людиною, яку Діккенс зрештою згадує у своїх листах[en][6] і яка дуже схожа на персонажа, зображеного ілюстратором Діккенса, Джоном Лічем[en], був відомий британський дивак і скнара Джон Елвес[en] (1714–1789)[джерело?]. Ще одним імовірним джерелом натхнення для персонажа Скруджа є Деніел Дансер[en], якого Діккенс згадує разом з Елвесом у романі Наш спільний друг.
Висували припущення, що він обрав ім'я Ебенізер[en] (дослівно: «камінь допомоги»), щоб відобразити ту допомогу, яку Скрудж отримує, змінюючи своє життя[7][8]. Коментатори також припускали, що прізвище частково натхнене словом «scrouge», що означає «товпитися» або «стискати», і було вживаним на початку 1800-х років[8][9][10][11].

Келлі пише, що на образ Скруджа могли вплинути суперечливі почуття Діккенса до свого батька, якого він одночасно любив і демонізував. Цей психологічний конфлікт може пояснювати появу двох радикально різних Скруджів у повісті — одного холодного, скупого відлюдника, іншого — доброзичливого, люблячого чоловіка[12]. Професор англійської літератури Роберт Дуглас-Фейргерст вважає, що початкова частина книги, де зображено самотнє та нещасне дитинство юного Скруджа й його прагнення піднятися з бідності до достатку, «є певною самопародією страхів Діккенса щодо самого себе»; натомість епізоди після перетворення героя відображають те, яким Діккенс бачить себе оптимістично[13].
Згідно з однією з точок зору, Діккенс базував ставлення Скруджа до бідних на поглядах політичного економіста та демографа Томаса Мальтуса, що підтверджується його безсердечним ставленням до «надлишкового населення»[14][15]. Репліки «А робітні будинки Союзу? … Каторжні млини та Закон про бідних[en] досі в силі?» є відображенням саркастичного запитання реакційного філософа Томаса Карлайла: «Хіба немає каторжних млинів, шибениць; навіть лікарень, податку на бідних, нового Закону про бідних?»[16][d].
У творчості самого Діккенса є літературні попередники Скруджа. Біограф Діккенса Пітер Акройд бачить подібність між Скруджем і титульним персонажем Мартіна Чезлвіта, хоча останній є «більш фантастичним образом», ніж перший; Акройд зазначає, що перетворення Чезлвіта на добродійного чоловіка паралельне перетворенню Скруджа[18]. Дуглас-Фейргерст також вважає, що другорядний персонаж Ґабріель Ґраб з Посмертних записок Піквікського клубу також вплинув на створення Скруджа[19][e].
Образ Скруджа, зокрема те, як він змінюється протягом Різдвяної пісні, став предметом численних досліджень[21][22][23].
Психологічне явище підвищення щедрості й альтруїзму після зіткнення зі смертністю або екзистенційним жахом називається ефектом Скруджа[en][24].

- Сеймур Гікс[en] у фільмі Скрудж (1935[25])
- Реджинальд Оуен у фільмі Різдвяна пісня[en] (1938)[26]
- Аластер Сім[en] у фільмі Скрудж[en] (1951)[27]
- Альберт Фінні у фільмі Скрудж[en] (1970)[28]
- Майкл Кейн у фільмі Різдвяна пісня Маппет[en] (1992)[29]
- Джим Керрі у фільмі Різдвяна історія (2009)[30]
- Крістофер Пламмер у фільмі Людина, яка винайшла Різдво[en] (2017)[31]
- Люк Еванс у фільмі Скрудж: Різдвяна пісня[en] (2022; озвучення)[32]
- Вілл Феррелл у фільмі Дух Різдва (2022)[33]
- Джонні Депп у фільмі Скрудж і духи Різдва (2026)
- Джордж Кемпбелл Скотт у фільмі Різдвяна пісня (1984)[34]
- Джек Пеланс у фільмі Ебенізер[en] (1998)[35]
- Патрік Стюарт у фільмі Різдвяна пісня[en] (1999)
- Келсі Греммер у фільмі Різдвяна пісня[en] (2004)[36]
- Гай Пірс у телесеріалі Різдвяна пісня (2019)[37]
- Патрік Стюарт у п'єсі Різдвяна пісня[en] (1988, вистава-монолог)[38]
- Тім Каррі у мюзиклі Різдвяна пісня[en] (відновлена постановка 2001 року)[39]
- Ріс Іванс у виставі Різдвяна пісня[en] (2017; оригінальний склад)[40]
- Ніколас Фаррелл[en] у п'єсі Різдвяна пісня: Історія про привидів[en] (2021)[41]

- Персонаж Скруджа МакДака , створеного Карлом Барксом, принаймні частково базується на Ебенезері Скруджі: «Я почав думати про велику різдвяну історію Дікенса про Скруджа… Я був достатньо злодійкуватий, щоб украсти трохи цієї ідеї і зробити Дональду багатого дядька»[42].
- ↑ В оригінальному творі напрямок діяльності Скруджа прямо не зазначено. У адаптаціях вікторіанської епохи його часто зображують як лихваря, але також як торговця (1951) або торговця товарами (1984).
- ↑ Ілюстрація Сола Ейтінге-молодшого[en] (1868)
- ↑ Ілюстрація Джона Ліча[en] (1843)
- ↑ Оригінальне питання Карлайла було написано в його праці 1840 року Чартизм[17]
- ↑ Ім'я Ґраб походить від голландського скнари XIX століття Ґабріеля де Граафа, похмурого гробаря[20].
- ↑ Оригінальна ілюстрація Джона Ліча[en] (1843)
- ↑ Revealed: the Scot who inspired Dickens' Scrooge. The Scotsman (англ.). 24 грудня 2004. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
Відомостей про життя Скроґґі небагато, але він був виноробом, а також торговцем зерном.
- ↑ BBC Arts – That Ebenezer geezer... who was the real Scrooge?. BBC (англ.). Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Pelling, Rowan (7 лютого 2014). Mr Punch is still knocking them dead after 350 years. The Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Melvin, Eric (2014). A Walk Through Edinburgh's New Town (англ.). Scotland: [Not credited]. с. 63. ISBN 9781500122010.
- ↑ Silence, Rebecca (2015). Gloucester History Tour. p. 40: Amberley Publishing Limited.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Dickens, Charles (1999). Letter to George Holsworth, 18 January 1865. У House, Madeline; Storey, Graham; Brown, Margaret; Tillotson, Kathleen (ред.). The Letters of Charles Dickens (англ.). Oxford, England: Oxford University Press. с. 7.
- ↑ Kincaid, Cheryl Anne (2009). Hearing the Gospel through Charles Dickens's "A Christmas Carol" (англ.) (вид. 2). Cambridge, England: Cambridge Scholars Publishing. с. 7—8. ISBN 978-1443817981. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 24 грудня 2014.
- 1 2 Pearson, Richard (9 грудня 2014). Why did Charles Dickens invent Scrooge?. The Independent (англ.). Процитовано 30 листопада 2020.
«Scrooge» також є справжнім словом. Якщо трохи інакше написане, 'scrouge' 'scrowge' або 'scroodge' — це старовинне слово, що означає стискати когось, тіснити, посягати на чийсь простір, спричиняючи дискомфорт...
- ↑ Cereno, Benito (14 грудня 2018). The real man who inspired Ebenezer Scrooge. Grunge.com (амер.). Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Definition of SCROUGE. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Why did Charles Dickens choose the name Ebenezer Scrooge?. www.londonguidedwalks.co.uk (англ.). Процитовано 30 листопада 2020.
Це слово також є поєднанням дієслова «scrouge» — «стискати» або «тиснути», уживаного в 1820–1830 роках (яке само є поєднанням слів «crew» та «bruise») та «gouge»...
- ↑ Kelly, 2003, p. 14.
- ↑ Douglas-Fairhurst, 2006, p. xix.
- ↑ Elwell, Frank W. (2 листопада 2001). Reclaiming Malthus (англ.). Rogers State University. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ Nasar, Sylvia (2011). Grand pursuit : the story of economic genius (англ.) (вид. 1st Simon & Schuster hardcover). New York City: Simon & Schuster. с. 3–10. ISBN 978-0-684-87298-8.
- ↑ Douglas-Fairhurst, 2006, p. xiii.
- ↑ Carlyle, 1840, p. 32.
- ↑ Ackroyd, 1990, p. 409.
- ↑ Douglas-Fairhurst, 2006, p. xviii; Alleyne, 2007.
- ↑ Alleyne, 2007.
- ↑ Clarke, Joseph (Jody) H. (Грудень 2009). The Metapsychology of Character Change: A Case Study of Ebenezer Scrooge. Journal of Spirituality in Mental Health (англ.). 11 (4): 248—263. doi:10.1080/19349630903310039. ISSN 1934-9637. S2CID 145082385.
- ↑ McReynolds, Joseph Clayton (2020). From Humbug to Humility: Learning How to Know with Ebenezer Scrooge. Dickens Studies Annual: Essays on Victorian Fiction (англ.). 51 (1): 20—39. doi:10.5325/dickstudannu.51.1.0020. ISSN 2167-8510. S2CID 216343006.
- ↑ Smith, Joanmarie (Літо 1983). The Religious Conversion of Ebenezer Scrooge. Religious Education (англ.). 78 (3): 355—361. doi:10.1080/0034408300780307.
- ↑ Jonas, Eva; Schimel, Jeff; Greenberg, Jeff; Pyszczynski, Tom (Жовтень 2002). The Scrooge Effect: Evidence that Mortality Salience Increases Prosocial Attitudes and Behavior. Personality and Social Psychology Bulletin (англ.). 28 (10): 1342—1353. doi:10.1177/014616702236834. ISSN 0146-1672.
- ↑ https://archive.org/details/scrooge-1935-sub-french
- ↑ Fields, Kim (4 серпня 2020). Reginald Owen, best known for his role as 'Scrooge' in A Christmas Carol, rests at Boise's Morris Hill Cemetery. KTVB7[en] (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Yeo, Debra (9 листопада 2024). Why this version of A Christmas Carol is the best one thanks to Alastair Sim. Toronto Star (англ.). ISSN 0319-0781. OCLC 137342540. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Ebert, Roger (1 січня 1970). Scrooge (1970). RogerEbert.com (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Larson, Lauren (15 грудня 2016). Michael Caine Loves The Muppet Christmas Carol as Much as You Do. GQ (англ.). ISSN 0016-6979. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Bradshaw, Peter (5 листопада 2009). Rusbridger, Alan (ред.). A Christmas Carol (2009). The Guardian (англ.). eISSN 1756-3224. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Means, Sean P. (21 листопада 2017). The Man Who Invented Christmas gives a fanciful reading on origin of Dickens's A Christmas Carol. The Salt Lake Tribune[en] (англ.). ISSN 0746-3502. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Minow, Nell (2 грудня 2022). Scrooge: A Christmas Carol (2022). RogerEbert.com (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Hammond, Pete (10 листопада 2022). Spirited Review: Ryan Reynolds And Will Ferrell Take An Amusing 'Scrooge You' Attitude To Christmas Musicals. Deadline Hollywood (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ London, Rob (24 листопада 2024). You Haven't Missed It! This 1984 Christmas Classic Has a New Streaming Home. Collider (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Fries, Laura (23 листопада 1998). Ebenezer (1998). Variety (англ.). ISSN 0042-2738. OCLC 60626328. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Goat (20 листопада 2018). A Christmas Carol – The Musical (2004). Ruthless Reviews (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Rorke, Robert (13 грудня 2019). What the Dickens? Scrooge has #MeToo moment in FX's A Christmas Carol. New York Post (англ.). eISSN 2641-4139. ISSN 1090-3321. OCLC 12032860. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Jones, Patrick Oliver (19 грудня 2023). Patrick Stewart Creates a One-Man Christmas Carol. POJones.com (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Ehren, Christine (19 вересня 2001). Tim Curry Is Ebenezer Scrooge in MSG Christmas Carol Nov. 23-Dec. 29. Playbill[en] (англ.). ISSN 0551-0678. OCLC 1264051597. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Billington, Michael (29 листопада 2017). Viner, Katharine (ред.). A Christmas Carol review – Rhys Ifans's shaggy skinflint serves up a festive feast. The Guardian (англ.). eISSN 1756-3224. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ Akbar, Arifa (3 листопада 2021). Viner, Katharine (ред.). A Christmas Carol: A Ghost Story review – Mark Gatiss's witty dash through Dickens. The Guardian (англ.). eISSN 1756-3224. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Процитовано 22 червня 2025.
- ↑ THE DREAM OF THREE LIFETIMES: TRANSLATION AND TRANSNATIONALITY IN DONALD DUCK COMICS. etda.libraries.psu.edu (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2024. Процитовано 9 вересня 2023.
- Ackroyd, Peter (1990). Dickens (англ.). London: Sinclair-Stevenson. ISBN 978-1-85619-000-8.
- Alleyne, Richard (24 грудня 2007). Real Scrooge 'was Dutch gravedigger'. The Daily Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2022.
- Carlyle, Thomas (1840). Chartism (англ.). London: J. Fraser. OCLC 247585901.
- DeVito, Carlo (2014). Inventing Scrooge (англ.) (вид. Kindle). Kennebunkport, ME: Cider Mill Press. ISBN 978-1-60433-555-2.
- Dickens, Charles (1843). A Christmas Carol (англ.). London: Chapman and Hall. OCLC 181675592.
- Douglas-Fairhurst, Robert (2006). Introduction. У Dickens, Charles (ред.). A Christmas Carol and other Christmas Books (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. vii—xxix. ISBN 978-0-19-920474-8.
- Elwell, Frank W. (2 листопада 2001). Reclaiming Malthus (англ.). Rogers State University. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- Gordon, Alexander (2008). Elwes, John (1714–1789). Oxford Dictionary of National Biography (англ.) (вид. онлайн). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8776. Процитовано 13 січня 2016. (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
- Jordan, John O. (2001). The Cambridge Companion to Charles Dickens (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-66964-1.
- Kelly, Richard Michael (2003). Introduction. У Dickens, Charles (ред.). A Christmas Carol (англ.). Ontario: Broadway Press. с. 9—30. ISBN 978-1-55111-476-7.
- Sillence, Rebecca (2015). Gloucester History Tour (англ.). Stroud, Glos: Amberley Publishing. ISBN 978-1-4456-4859-0.
- Різдвяна пісня в перекладі Івана Андрусяка
- Ебенізер Скрудж: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
