Евфуїзм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Евфуї́зм (грец. euphyes — високий, обдарований) — пишномовний літературний стиль, перенавантажений риторичними фігурами, тропами, метафорами. Склався в англійській бароковій літературі наприкінці 16 сторіччя.[1] Назва терміну походить від Евфуеса — героя романів англійського письменника Дж. Лілі.

Існували аналогічні напрямки і в літературі Франції — прецинозна література, Іспанії — культизм, Італії — маринизм. В українській літературі тенденція велемовної бундючності найбільш проявилась у добу більшовицького режиму:

« Хто ж те сонце? То улюблений і рідний Сталін,

батько всіх народів (П. Тичина)

»

Примітки[ред.ред. код]