Еді Біві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Еді Біві
Еді Біві
Еді Біві
Еді Біві в 1991 році у складі «Пескари».
Особисті дані
Народження 11 січня 1960(1960-01-11) (64 роки)
  Ліньяно-Сабб'ядоро, Італія
Зріст 178 см
Вага 66 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1974-1978 Італія «Фіорентина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1981 Італія «Местрина» 81 (29)
1981–1984 Італія «Катандзаро» 83 (29)
1984–1987 Італія «Барі» 78 (24)
1987–1988 Італія «Трієстина» 32 (10)
1988–1989 Італія «Кремонезе» 34 (14)
1989–1990 Італія «Монца» 35 (10)
1990–1994 Італія «Пескара» 105 (25)
1994–1995 Італія «Джорджоне» 31 (18)
1995 Італія «Ліворно» 4 (2)
1995–1996 Італія «Оспіталетто» 8 (1)
1996–1997 Італія «Ортона» 22 (10)
1997–1998 Італія «Імолезе» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1981–1982 Італія Італія U-21 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2003 Італія «Кастельнуово Вомано»
2004 Італія «Термолі»
2007 Італія «Атрія»
2007 Італія «Про Васто»
2011 Італія «Атлетіко Бовілле»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Еді Біві (італ. Edi Bivi, нар. 11 січня 1960, Ліньяно-Сабб'ядоро) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав у Серії А за клуби «Катандзаро», «Барі» та «Пескара». Крім того грав за низку нижчолігових італійських клубів, а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1960 року в місті Ліньяно-Сабб'ядоро. Вихованець футбольної школи клубу «Фіорентина»[1]. У дорослому футболі дебютував 1978 року виступами за команду «Местрина», в якій провів три сезони, взявши участь у 81 матчі Серії С2.

Влітку 1981 року перейшов у «Катандзаро», де мав замінити Массімо Паланку, що перейшов у «Наполі»[2]. У своєму першому сезоні у вищому дивізіоні Біві забив 12 голів (включаючи переможний гол на «Сан-Сіро» проти «Мілана») і став другим найкращим бомбардиром першості після Роберто Пруццо, а калабрійська команда завершила сезон на сьомому місці та вийшла у півфінал Кубка Італії. У наступному сезоні Біві і «Катандзаро» виступили значно гірше і опинились на останньому місці в турнірній таблиці, вилетівши в Серію B. Там у сезоні 1983/84 років він забив 14 голів (на один менше, ніж найкращий бомбардир Марко Пасьйоне), втім команда знову фінішувала на останньому місці та вилетіла до Серії C1.

У 1984 році Біві перейшов до ««Барі» з Серії B за 4 мільярди лір[3] і став найкращим бомбардиром чемпіонату із 20 голами[4], чим допоміг «Барі» вийти в Серію А[5]. У наступні два сезони (один у вищому дивізіоні та один у Серії B) Еді втратив місце у основі завдяки покупці англійського форварда Пола Райдаута[6] і він забив загалом лише 4 голи.

У 1987 році Біві перебрався до клубу «Трієстина» за 800 мільйонів лір[7]. У новій команді забив 14 голів, але вона посіла 19 місце і вилетіла в Серію C, через що нападник перейшов у «Кремонезе». У складі «гріджіороссі» він забив 14 голів і отримав друге у своїй кар'єрі підвищення до Серії А після перемоги в плей-оф у серії пенальті проти «Реджини». Тим не менш Еді у вищому дивізіоні не зіграв, оскільки напередодні початку того сезону був проданий до «Монци». Там Біві забив 10 голів, включаючи дубль, який дозволив обіграти з рахунком 2:0 «Торіно» в останньому турі[8] і потрапити у плей-аут проти «Мессіни». Втім програвши його 0:1 «Монца» вилетіла в Серію C.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пескара», до складу якого приєднався 1990 року. Відіграв за пескарський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Пескари», був основним гравцем команди[9]. Під керівництвом Джованні Галеоне у сезоні 1991/92 років він забив 12 голів і втретє у кар'єрі вийшов до Серії А. У вищому дивізіоні Біві забив 3 м'ячі, а команда посіла останнє місце у турнірній таблиці і повернулась до Серії В, де Еді провів з командою ще один рік.

1994 року Біві залишив «Пескару» і протягом 1994—1997 років захищав кольори нижчолігових клубів «Джорджоне», «Ліворно», «Оспіталетто» та «Ортона». Всього він провів 93 матчі і забив 20 голів у Серії А та 274 матчі з 92 голами в Серії B.

Завершив ігрову кар'єру у аматорській команді «Імолезе», за яку виступав протягом 1997—1998 років у Серії D.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 1981—1982 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, разом з якою став чвертьфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1982 року. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Кастельнуово Вомано», з якою вилетів з Еччеленци Абруцці за підсумками сезону 2002/03.

Протягом тренерської кар'єри також очолював аматорські команди «Термолі», «Атрія», «Про Васто» та «Атлетіко Бовілле».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Атлетіко Бовілле», головним тренером команди якого Еді Біві був недовго у 2011 році[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. “Mi ritorni in mente” | PESCARA Calcio News. archive.ph. 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 13 серпня 2022.
  2. ESCLUSIVA TLP - Mi ritorni in mente: Edi Bivi. Tutto C (італ.). Процитовано 13 серпня 2022.
  3. Gianni Antonucci, 1908-1998: 90 anni di Bari, Bari, Uniongrafica Corcelli, 1998. p. 835-846}}.
  4. Il giallo dei cinque rigori sbagliati - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Процитовано 14 серпня 2022.
  5. ESCLUSIVA TUTTOBARI.COM, Edy Bivi: "A Bari tre anni bellissimi. Io e Bergossi eravamo una bella coppia". Tutto Bari (італ.). Процитовано 14 серпня 2022.
  6. ESCLUSIVA TB - Edi Bivi: "Bari, piacevole ricordo. Contro il Pescara bisognerà fare molta attenzione al loro attacco". Tutto Bari (італ.). Процитовано 14 серпня 2022.
  7. MERCATO ROSSI RIFIUTA IL MALAGA - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Процитовано 14 серпня 2022.
  8. Monza - Torino 2-0 (1-0). archiviotoro.it. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2022.
  9. GALEONE, IL FEDELISSIMO - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Процитовано 14 серпня 2022.
  10. Serie D, il Boville esonera Edi Bivi, terzo allenatore stagionale: in…. ilcorrierelaziale.it. 13 квітня 2013. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 14 серпня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]