Перейти до вмісту

Ека Ткешелашвілі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ека Ткешелашвілі
груз. ეკა ტყეშელაშვილი Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнігруз. ეკა ტყეშელაშვილი Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася23 травня 1977(1977-05-23)[1] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Грузія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, посадова особа, адвокатка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТбіліський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовгрузинська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMinister of Foreign Affairs of Georgiad, Minister of Justiced і Minister for Reconciliation and Civic Equalityd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЄдиний Національний Рух Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Катерина Ткешелашвілі (груз. ეკატერინე ტყეშელაშვილი; 1977), грузинський державний діяч, дипломат.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 23 травня 1977 року в місті Тбілісі. У 1999 закінчила Тбіліський державний університет, факультет Міжнародного права і міжнародних відносин. Володіє англійською, російською, французькою мовами.

Працювала юристом в Комітеті Міжнародного Червоного Хреста, проходила практику при Міжнародному трибуналі (МТ) щодо колишньої Югославії.

З 2004 по 2005 — заступник міністра юстиції Грузії.

З 2005 по 2006 — заступник міністра внутрішніх справ Грузії.

З 2006 по 2007 — голова Апеляційного суду Тбілісі.

З 2007 по 2008 — міністр юстиції Грузії.

У січні–травні 2008 — Генеральний прокурор Грузії.

З 5 травня 2008 по 5 грудня 2008 — міністр закордонних справ Грузії.

З 11 грудня 2008 по 2010 — секретар Ради безпеки Грузії.

З листопада 2010 по 2012 — віце-прем'єр-міністр та міністр у справах реінтеграції Грузії[2].

З 2017 — очільниця Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI)[3].

З 3 червня 2020 — бере участь у роботі Національна рада з питань антикорупційної політики[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი — 2001.
  2. Ткешелашвили, Эка. lenta.ru (рос.). Lenta.ru. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 19 квітня 2018. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-03-05? (довідка)
  3. Вікторія Власенко (3 липня 2017). Глава Антикорупційної ініціативи ЄС: Брюссель занепокоєний відсутністю Антикорупційного суду в Україні. www.dw.com. Deutsche Welle. Процитовано 19 квітня 2018.
  4. Національна рада з питань антикорупційної політики. Вікіпедія (укр.). 7 січня 2025. Процитовано 7 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]