Єдиний національний рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єдиний національний рух

ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა
Країна Flag of Georgia.svg Грузія
Голова партії Ніка Мелія
Засновник Саакашвілі Міхеїл Ніколозович
Дата заснування жовтень 2001
Штаб-квартира Тбілісі
Ідеологія ліберальний консерватизм, ліберальний націоналізм
проєвропеїзм
Союзники та блоки Міжнародний демократичний союз
Європейська народна партія (спостерігач)
Кількість членів  350 000[1]
Офіційний сайт unm.ge

Єдиний національний рух (груз. ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა, Ертиані націоналурі модзраоба) — колишня провідна правоцентристська партія і найбільша опозиційна сила Грузії. Протягом 2004 — 2012 років була панівною партією в країні, однак після поразки на виборах 2012 року вона втратила більшість у парламенті. 12 січня 2017 року в ЄНР стався розкол, унаслідок чого з неї вийшов 21 депутат на чолі з Ґіґі Уґулавою, які заснували власну партію «Європейська Грузія».

Історія[ред. | ред. код]

ЄНР створив у жовтні 2001 року Міхеїл Саакашвілі. Після парламентських виборів 2012 року вона є основною опозиційною партією.

Ідеологія[ред. | ред. код]

Це реформаторська партія, що обстає за вступ до НАТО і ЄС і за відновлення контролю Тбілісі над теренами сепаратистських самопроголошених Абхазії і Південної Осетії.

Лідери ЄНР визначають самих себе як ліберал-консерваторів, у вересні 2007 партія стала спостерігачем у правоцентристській Європейській народній партії.

Її політична ідеологія змістилась з лівоцентристської до правоцентристської після Революції Троянд і поєднує політичний, економічний і культурний лібералізм із державним націоналізмом. Також до пріоритетів партії належать: покращення соціальної допомоги бідним — головній електоральній базі партії; боротьба з корупцією і полегшення умов підприємництва.

Участь у виборах[ред. | ред. код]

Парламентські вибори 2008 та 2012[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2008 року ЄНР набрав 59,1 % голосів виборців. Однак на виборах 2012 року вони впали до 40,3 %, ставши другою за величиною партією в парламенті після «Грузинської мрії». Після виборів 2012 року ЄНР втратив кількох членів своєї фракції у парламенті, які перейшли до інших фракцій.[2][2]

Парламентські вибори 2020[ред. | ред. код]

Під час парламентської виборчої кампанії партію Єдиний національний рух консультувала команда українського Інституту когнітивного моделювання щодо соціальних технологій і діджитал-стратегії.[3] ЄНР набрав біля 27 % голосів виборців, отримавши 36 депутатів зі 150 у парламенті Грузії.[4][5][6]

Вибори Лідер Голоси % Місця +/– Місце Уряд
2003 Міхеіл Саакашвілі 345,197 18.1
32 / 150
32 3-є Ні
2004 Ніно Бурджанадзе 1,027,070 67.0
135 / 150
103 1-ше Так
2008 Давид Бакрадзе 1,050,237 59.18
119 / 150
16 1-ше Так
2012 Іване Мерабішвілі 873,233 40.34
65 / 150
54 2-е Ні
2016 Давид Бакрадзе 477,143 27.11
27 / 150
38 2-е Ні
2020 Міхеіл Саакашвілі 523,127 27.18
36 / 150
9 2-е Ні

Місцеві вибори[ред. | ред. код]

На місцевих виборах у Грузії, що відбулися 30 травня 2010 ЄНР здобула близько 66 % виборців[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/169399/
  2. а б Georgia: Proposed Reform Could Tilt Electoral Field Toward Incumbents | Eurasianet. eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  3. Інститут когнітивного моделювання консультує грузинську партію Єдиний національний рух. ФАКТИ ICTV (укр.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  4. Welle (www.dw.com), Deutsche. На выборах в Грузии побеждает правящая партия, оппозиция готовит митинг | DW | 01.11.2020. DW.COM (ru-RU). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  5. Правящая партия получила 90 из 120 мандатов в парламенте Грузии. www.kommersant.ru (рос.). 3 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  6. Вибори у Грузії: спроба зайти в ту саму річку втретє, або Саакашвілі залишається з нами. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  7. Georgia's Ruling Party Wins Local Elections, Radio Free Europe, 2 червня 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 12 серпня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]