Ексгаляції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ексгаляції (рос. эксгаляции, англ. exhalation, нім. Exhalation f) — виділення газів, пов'язане з діючими вулканами або з магмою, яка розташована на деякій глибині[1].

Спостерігаються, наприклад, у вулкані Тефтан — активний андезитовий стратовулкан в іранській провінції Систан і Белуджистан. Цей вулкан виділяє значні вулканічні гази під час фумарольних дій. Фумаролеві викиди та сольфатари, які мають високу температуру, включають сірку (концентрація становить 860 мг / л), сірчану кислоту H2SO4 що обумовлює викликає високий кислий рН (1,65) при видиху газу в Тафтані. Крім того, ексгаляційні гази Тафтану містять арсен 0,672 мг / л. [2].

Крім того, зафіксовано ексгаляції водню з глибин Землі в районах, зазвичай обмежених тектонічними розломами. У місцях ексгаляцій водню утворюються кільцеподібні структури осідання[3].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Башарина Л.А. (1964) Эксгаляции камчатских вулканов в зависимости от состава магмы и стадий ее остывания // Проблемы вулканизма (Материалы ко второму вулканологическому совещанию) 3-18 сентября 1964 года / Отв. ред. Пийп Б.И. С. 269-270. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 28 грудня 2019.
  2. INVESTIGATION OF CHEMICAL COMPOSITION OF GAS EXHALATION AND POST VOLCANIC ACTIVITIES OF TAFTAN VOLCANO, SE IRAN. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 28 грудня 2019.
  3. Changes in the Humus Status and the Structure of the Microbial Biomass in Hydrogen Exhalation Places