Елевація (архітектура)
Елевація (висота, вид) – зовнішня поверхня стіни будівлі з усіма розташованими на ній елементами, лицьова сторона будинку.
У будівництві[ред. | ред. код]
Елевації, залежно від їх місцезнаходження, визначаються як:
- залежно від положенням, наприклад, відносно вулиці : передня (фронтова), тильна, бічна, садова (для будинків із прилеглим садом),
- за сторонами світу - наприклад, північна, східна.
Передню елевацію будинку, розташовану з боку вулиці і має вхід (не обов'язково головний), часто є найбільш репрезентаційною (але не обов'язково), іноді називають фасадом. Ця назва найчастіше стосується міських будівель, побудованих у вигляді перії, де інші зовнішні стіни стикаються з сусідніми будинками або закриті.
У архітектурі[ред. | ред. код]
В архітектурно-будівельному кресленні термін елевація також окреслюється як масштабований вид будинку перпендикулярно до однієї зі стін. В архітектурному проекті креслення елевації визначає розміри і розташування прорізів (дверей, вікон і ін.) та інших деталей фасаду, висоту будівлі і його рівні, вид використовуваних оздоблювальних матеріалів.
Елевації можна розділити за типом обробки: [1]
- елевації з натурального каменю
- цегляні елевації
- дерев'яні елевації
- скляні елевації
- елевації штукатурені
- елевації з клінкерної плитки
- елевації з штучних матеріалів(наприклад, ПВХ)
- елевації з фасадних панелей HPL
У проєктуванні[ред. | ред. код]
Елевація (вид) — це вид тривимірного об’єкта з положення вертикальної площини поруч із об’єктом. Іншими словами, елевація — це вид збоку, якщо дивитися спереду, ззаду, ліворуч або праворуч (і називається фронтальна елевація, [ліва/права] бічна елевація і задня).
Елевація — це поширений метод зображення зовнішньої конфігурації та деталей тривимірного об’єкта у двох вимірах. На архітектурних кресленнях і технічних кресленнях фасади будівель зображують у вигляді елевацій.
Елевації є найпоширенішою ортографічною проєкцією для передачі зовнішнього вигляду будівлі. Для цієї мети також часто використовуються перспективи. Елевацію будівлі зазвичай позначають відповідно до напрямку компаса, куди вона спрямована; напрямок, з якого на нього дивиться людина. Наприклад Північна Елевація будівлі – це сторона, яка на компасі ближче всього звернена до справжньої півночі[2].
Внутрішні елевації використовуються для відображення таких деталей, як конфігурації столярних виробів і оздоблення.
У будівельній індустрії елевації - це неперспективні види споруди. Вони намальовані в масштабі, щоб можна було провести вимірювання для будь-якого необхідного аспекту. Набори малюнків включають передню, задню та обидві сторони. Елевації визначають композицію різних фасадів будівлі, включно з крайньою висотою, розташуванням кінцевого рівня землі, зовнішньою обробкою, нахилами даху та іншими архітектурними деталями.
Розгорнутий вид[ред. | ред. код]
Розгорнутий вид — це варіант звичайного виду елевацій, в якому кілька суміжних непаралельних сторін можуть бути зображені разом, ніби вони були розгорнуті. Наприклад, види півночі та заходу можуть бути показані поруч із спільним краєм, навіть якщо це не є належною ортографічною проекцією.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rodzaje elewacji budynków (пол.), 8 січня 2018
{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=(довідка) - ↑ Ching, Frank (1985), Architectural Graphics - Second Edition, New York: Van Norstrand Reinhold, ISBN 978-0-442-21862-1
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Szolginia, Witold (1992). Architektura. Warszawa: Sigma NOT. с. 43. ISBN 83-85001-89-1.