Еманація (філософія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емана́ція — у філософії концептуальний термін, що означає виникнення Універсуму (Всесвіту) шляхом витікання (появи) його з першопочатку, Єдиного Божества.

Еманація (лат. emanatio — витікання) — у вченні неоплатоніків «випромінювання» вищими формами буття нижчих.

Література і джерела[ред. | ред. код]