Еміліано Таде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Еміліано Таде
Особисті дані
Народження 3 березня 1988(1988-03-03) (36 років)
  Сантьяго-дель-Естеро, Аргентина
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Нова Зеландія «Окленд Сіті»
Номер 20
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
?–2009 Аргентина «Атлетіко Мітре» ? (?)
2010 Австралія «Веллінгтон Юнайтед»  ? (?)
2010–2011 Нова Зеландія «Тім Веллінгтон» 16 (6)
2011–2015 Нова Зеландія «Окленд Сіті» 41 (28)
2015 Аргентина «Атлетіко Мітре» 14 (3)
2015–2018 Нова Зеландія «Окленд Сіті» 50 (38)
2018–2019 ПАР «АмаЗулу» 17 (5)
2019 ПАР «Мамелоді Сандаунз» 8 (1)
2020– Нова Зеландія «Окленд Сіті» 41 (26)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Еміліано Таде (ісп. Emiliano Tade, нар. 3 березня 1988, Сантьяго-дель-Естеро) — аргентинський футболіст, нападник новозеландського клубу «Окленд Сіті».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував на батьківщині виступами за команду «Атлетіко Мітре», перш ніж у квітні 2010 року переїхав до Нової Зеландії у місцеву напівпрофесійну команду «Веллінгтон Юнайтед»[1][2]. Там він привернув увагу клубу вищого дивізіону «Тім Веллінгтон», де у сезоні 2010/11 забив шість голів у 16 ​​матчах[3].

Влітку 2011 року він перейшов до «Окленд Сіті», з яким почав найуспішніший період у своїй кар'єрі. У свій перший сезон тут він виграв зі своїм клубом Лігу чемпіонів ОФК. Він також завершив сезон 2013/14 як найкращий бомбардир чемпіонату Нової Зеландії з 17 голами та Ліги чемпіонів з шістьма голами, допомігши своїй команді виграти обидва турніри. Завдяки його постійним перемогам у Лізі чемпіонів з «Окленд Сіті» він і команда завжди брали участь на клубному чемпіонаті світу. Найкращий результат тут був на турнірі в 2014 році, коли він і його команда виграли перший раунд, а потім навіть посіли третє місце.

Його виступи на турнірі принесли йому повернення до «Атлетіко Мітре» перед сезоном 2015; однак він провів у рідному клубі менше сезону, перш ніж повернутися в «Окленд Сіті»[4][5]. Там він грав до травня 2018 року і таким чином встановив рекорд, взявши участь у семи поспіль змаганнях клубного чемпіонату світу між 2011 і 2017 роками.

26 травня 2018 року Таде перейшов до клубу південноафриканської команди «АмаЗулу» після успішного перегляду[6][7]. 4 серпня 2018 року Таде дебютував за клуб в матчі проти «Бароки» (1:0) і швидко став основним гравцем, утворивши міцну зв'язку з Бонгі Нтулі, завдяки чому його називали одним з найнебезпечніших нападників ліги[8][9]. Після результативної першої половини сезону, коли Таде забив сім голів у всіх турнірах і став гравцем місяця в листопаді та грудні, він привернув увагу більших клубів ліги[10].

31 січня 2019 року чинні чемпіони «Мамелоді Сандаунз» оголосили про підписання контракту з Еміліано Таде[11][12][13]. З командою він виграв титул чемпіона у першому ж сезоні, а Тейд забив два голи в 12 матчах. Його наступний сезон у Південній Африці був затьмарений травмами та особистими проблемами. Таде не зміг зіграти жодної гри за «Сандаунз» і врешті-решт попросив розірвання контракту, мотивуючи це постійними травмами, тугою за домом і бажанням припинити професійну гру[14]. Таде домовився про взаємне розірвання контракту, і він був офіційно звільнений 11 грудня 2019 року, повернувшись до своєї родини в Нову Зеландію[15][16].

13 січня 2020 року Таде повернувся у «Окленд Сіті»[17]. У сезоні 2022 року він зі своєю командою знову став чемпіоном країни, а після перемоги в Лізі чемпіонів також взяв участь у клубному чемпіонаті світу 2022 року. Наступного року чемпіонат «Окленду» виграти не вдалось, але команда вчергове виграла Лігу чемпіонів і знову поїхала на клубний чемпіонат світу. Для Таде цей турнір став дев'ятим у своїй кар'єрі, що є абсолютний рекордом турніру. Крім того Еміліано також є рекордсменом за найбільшою кількістю голів[18], за найбільшою кількістю результативних передач і за найбільшою кількістю ігор[19] за «Окленд Сіті», маючи середню участь у голах 0 98 за матч.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Окленд Сіті»: 2013/14, 2014/15, 2017/18, 2019/20, 2022
«Мамелоді Сандаунз»: 2018/19
«Окленд Сіті»: 2011/12, 2012/13, 2013/14, 2014/15, 2016, 2017, 2022, 2023

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lamas, Federico (11 January 2012). Emiliano Tade: "El Auckland City es el Boca de Nueva Zelanda" (Spanish) . El Grafico.
  2. Soccer: City's Emiliano Tade dares to dream. The New Zealand Herald. 1 грудня 2011.
  3. Soccer: City's Emiliano Tade dares to dream. 30 листопада 2011 — через www.nzherald.co.nz.
  4. Auckland City FC striker Emiliano Tade signs with Club Atletico de Mitre. boxscorenews.com.
  5. Auckland City lose 'potwasher' Emiliano Tade to pro team. Stuff.
  6. Tade seals move to South Africa with AmaZulu. Auckland City FC.
  7. Tade looking to impress for AmaZulu. 2 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. AmaZulu's little Argentine Emiliano Tade is blowing up Mzansi football. TimesLIVE.
  9. Emiliano Tade says he enjoys playing for AmaZulu. Soccer Laduma. 11 листопада 2018.
  10. AmaZulu's Cavin Johnson and midfielder Emiliano Tade voted simply the best. TimesLIVE.
  11. Emiliano Tade release cost Mamelodi Sundowns approximately R15-million financial loss. Kick Off. 13 грудня 2019.
  12. OFFICIAL: Sundowns sign AmaZulu striker Emiliano Tade | Goal.com. www.goal.com.
  13. Sundowns finally seal Tade deal with AmaZulu. DispatchLIVE.
  14. Nothing 'bad' lead to Sundowns exit, says Tade. www.iol.co.za.
  15. Emiliano Tade: Argentine striker leaves Mamelodi Sundowns. uk.sports.yahoo.com.
  16. Striker Emiliano Tade released by Sundowns. Sport. 11 грудня 2019.
  17. Emiliano Tade rejoins Auckland City FC. Auckland City FC.
  18. Auckland City FC - Artilheiros recorde. www.transfermarkt.com.br (брет.). Процитовано 29 грудня 2023.
  19. Auckland City FC - Recordistas. www.transfermarkt.com.br (брет.). Процитовано 29 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]