Ентоні Пілкінгтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ентоні Пілкінгтон
Ентоні Пілкінгтон
Ентоні Пілкінгтон
Ентоні Пілкінгтон у футболці збірної Ірландії (2013)
Особисті дані
Повне ім'я Ентоні Ніл Джеймс Пілкінгтон[1]
Народження 6 червня 1988(1988-06-06) (35 років)
  Блекберн, Англія
Зріст 183 см
Вага 76 кг
Громадянство Ірландія Ірландія
Позиція вінґер
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
2003–2004
2004–2005
2005 		Англія «Престон Норт-Енд»
Англія «Манчестер Юнайтед»
Англія «Блекберн Роверз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005 Англія «Блекберн Роверз» 0 (0)
2005–2006 Англія «Атертон Колліеріс» 35 (19)
2006–2009 Англія «Стокпорт Каунті» 80 (17)
2009–2011 Англія «Гаддерсфілд Таун» 92 (19)
2011–2014 Англія «Норвіч Сіті» 75 (14)
2014–2019 Англія «Кардіфф Сіті» 103 (20)
2019–2020 Англія «Віган Атлетік» 24 (2)
2020–2021 Індія «Іст Бенгал» 17 (3)
2021–2022 Англія «Флітвуд Таун» 25 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008
2013–2016 		Ірландія Ірландія (U-21)
Ірландія Ірландія 		1 (0)
9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ентоні Ніл Джеймс Пілкінгтон (англ. Anthony Neil James Pilkington; нар. 6 червня 1988, Блекберн, Англія) — ірландський футболіст, вінґер.

Після нетривалого періоду виступів у нижчоліговому клубі, розпочав професіональну кар'єру в «Стокпорт Каунті» та «Гаддерсфілд Таун». У липні 2011 року за суму до 3 мільйонів фунтів стерлінгів приєднався до клубу Прем'єр-ліги «Норвіч Сіті», у футболці «Канарок» зіграв 75 матчів у вищому дивізіоні, а три роки по тому перейшов до «Кардіфф Сіті». На міжнародному рівні представляв Ірландію, за яку провів 9 матчів.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Стокпорт Каунті»[ред. | ред. код]

Народився в місті Блекберн, Ланкашир. На юнацькому рівні виступав за «Престон Норт-Енд», «Манчестер Юнайтед» та команду рідного міста «Блекберн Роверз». Дорослу футбольну кар'єру розпочав в «Атертон Колліеріс», де став відомим завдяки хет-трику у воротах «Юнайтед оф Манчестер». 15 грудня 2006 року підписав короткостроковий контракт «Стокпорт Каунті»[2]. Швидко став одним з провідних гравців команди, відзначився трьома голами в перших чотирьох матчах за клуб, в тому числі й двома голами у воротах «Шрусбері Таун» на стадіоні Гай Міддоу. Загалом відіграв важливу роль у досягненні рекордних результатів «Каунті» протягом січня та лютого 2007 року.

Продовжував допомагати «Стокпорту» просуватися до плей-оф, відзначився ще двома голами в сезоні, в якому клуб не потрапив до плей-оф лише через гіршу різницю забитих та пропущених м’ячів.

Наступного сезону відзначився другим голом за «Стокпорт» та результативною передачею під час третього голу в переможному (3:2) поєдинку проти «Рочдейла» на стадіоні Вемблі. Також отримав нагороду найкращого гравця матчу, коли «Стокпорт» вийшов до Першої ліги.

У січні 2008 року його брат Денні також підписав контракт із «Стокпорт Каунті».

«Гаддерсфілд Таун»[ред. | ред. код]

23 січня 2009 року підписав 3,5-річний контракт з командою Першої ліги «Гаддерсфілд Таун». Дебютував за нову команду 27 січня 2009 року в програному (0:1) поєдинку проти «Йовіл Таун» на Г'юш Парк (1:0). 3 березня відзначився своїм першим голом за «Гаддерсфілд», у нічийному (2:2) поєдинку проти «Колчестер Юнайтед» на стадіоні Галфарм. Першим виїзним голом за «Тер'єрів» відзначився 31 березня 2009 року в переможному (2:1) матчі проти «Бристоль Роверз» на Меморіал Стедіум.

Сезон 2009/10 років розпочав добре, відзначився голом у поєдинку проти «Саутенд Юнайтед», коли «Гаддерсфілд» програвав два м’ячі та встановив рахунок 2:1, зрештою поєдинок завершився внічию 2:2. Потім відзначився також двома голами у другому раунді Трофею Футбольної ліги в нічийному 3:3 поєдинку проти «Честерфілда», в якому команда Ентоні поступилася в серії післяматчевих пенальті. Другим голом у чемпіонаті відзначився в програному (1:2) виїзному матчі проти «Чарльтон Атлетік» ударом зі штрафного з 30 ярдів незадовго до перерви.

Стабільно грав в основному складі «Гаддерсфілда» протягом сезону 2009/10 року, пропустив лише одну гру чемпіонату за весь сезон. Провів 45 матчів у чемпіонаті, ще п’ять — у кубкових змаганнях, відзначився 7-ма голами у чемпіонаті, допоміг команді вийти у півфінал плей-оф, а ще двома голами відзначився у Трофеї футбольної ліги.

8 березня 2011 року у переможному (2:1) поєдинку проти «Рочдейла» отримав вивих лівої щиколотки, а також перелом малогомілкової кістки над щиколоткою. 30 червня клуб оголосив, що Пілкінгтон оголосив про свій намір залишити розташування команду після того, як їм не вдалося вийти з Першої ліги[3].

«Норвіч Сіті»[ред. | ред. код]

Ентоні Пілкінгтон у футболці «Норвіча» в 2011 році.

6 липня 2011 року приєднався до «Норвіч Сіті» та підписав 3-річну угоду з можливістю продовження ще на 12 місяців[4]. Повідомлялося, що сума відступних склада близько 2 мільйонів фунтів стерлінгів, але могла зрости до 3 мільйонів фунтів стерлінгів з урахуванням бонусів[5].

3 серпня 2011 року вперше після травми з’явився в товариському матчі проти «Реал Сарагоси», вийшов з лави запасних замість Бредлі Джонсона. Дебютував у складі «Норвіча» в нічийному (1:1) матчі першого туру Прем'єр-ліги проти «Віган Атлетік», замінивши Стіва Морісона[6]. Першим голом за «Норвіч» відзначився 17 вересня 2011 року в переможному (2:1) матчі проти «Болтон Вондерерз» на стадіоні Рібок[7]. 15 жовтня 2011 року відзначився дублем у переможному (3:1) матчі проти «Суонсі Сіті» на Керроу Роуд[8]. 9 квітня 2012 року відзначився восьмим голом у своєму дебютному сезоні в Прем’єр-лізі у переможному (2:1) поєдинку проти «Тоттенгем Готспур».

Ентоні Пілкінгтон під час виступів за збірну Ірландії.

17 листопада 2012 року відзначився голом у переможному (1:0) поєдинку проти свого колишнього клубу, «Манчестер Юнайтед».

«Кардіфф Сіті»[ред. | ред. код]

14 серпня 2014 року стало відомо, що «Норвіч» домовився про перехід гравця до «Кардіфф Сіті» за 1 мільйон фунтів[9]. 15 серпня підписав 3-річну угоду з клубом[10]. 27 вересня 2014 року відзначився своїм першим голом зп «Кардіфф Сіті», у переможному (2:1) поєдинку проти «Шеффілд Венсдей». Стабільно грав у стартовому складі, допоки 29 листопада травма підколінного сухожилля не вивела його з гри на декілька місяців[11]. Повернувся на поле в квітні, в переможному (3:1) поєдинку проти «Іпсвіч Таун»[12].

Ентоні Пілкінгтон під час гри за «Кардіфф Сіті» у 2016 році.

Наступного сезону повернувся в стартовому складі, зрештою у вересні відзначився своїм першим голом у сезоні у ворота «Гаддерсфілд Таун»[13]. Після цього відзначався голами, у поєдинку проти «Болтон Вондерерз» і «Шеффілд Венсдей»[14][15]. Оскільки в клубі не вистачало нападників після відходів в січневе трансферне вікно, отримав незнайому позицію нападника і завершив сезон з 9-ма голами, у тому числі й проти «Ротергем Юнайтед» і «Престон Норт-Енд»[16][17], завдяки чому став найкращим бомбардиром клубу.

Відкрив рахунок забитим м'ячам у новому сезоні в нічийному (2:2) поєдинку проти «Фулгема», а потім — у ворота колишнього клубу «Норвіч Сіті»[18][19]. 27 вересня підписав з клубом новий 2-річний контракт, за яким повинен був залишитися в Кардіффі до 2019 року[20]. Незважаючи на те, що Ентоні з 8-ма голами став одним із найкращих бомбардирів клубу сезону, провів лише 7 матчів після приходу Ніла Ворнока в жовтні, що призвело до того, що головний заявив, що не може зі впевненістю сказати, чи має Пілкінгтон майбутнє в клубі[21].

Незважаючи на невизначеність щодо свого майбутнього, влітку 2017 року залишився в клубі, брав участь у Кубку Футбольної ліги та відзначився голом у воротах «Бертон Альбіона»[22]. Зіграв свій перший матч у лізі 16 грудня, вийшов у стартовому складі переможного (1:0) матчу проти «Галл Сіті» з рахунком 1:0, через те, що клуб залишився без номінального нападника[23]. Відзначався голами в переможному (4:0) поєдинку проти «Сандерленда» і в Кубку Англії проти «Менсфілд Таун». Його повернення до першої команди призвело до того, що Ворнок заявив, що у нападника все ще може бути майбутнє в «Кардіфф Сіті», незважаючи на пропозиції від інших колективів під час січневого трансферного вікна[24].

«Віган Атлетік»[ред. | ред. код]

10 січня 2019 року, після розірвання угоди з «Кардіффом» за згодою сторін, вільним агентом перейшов у «Віган Атлетік», з яким підписав 1,5-річний контракт[25]. Вийшов на поле в стартовому складі в наступному ж турі, в переможному (3:0) поєдинку проти «Астон Вілли»[26]. У сезоні 2018/19 років зіграв 10 матчів за «Віган», в якому не відзначився жодним голом. У наступному сезоні став гравцем ротації «Вігана». Першим голом за «Атлетік» відзначився в переможному (1:0) матчі проти «Бірмінгем Сіті»[27]. У сезоні 2019/20 років зіграв 16 матчів та відзначився трьома голами, у тому числі й своєму колишньому клубу «Гаддерсфілду».

«Іст Бенгал»[ред. | ред. код]

17 жовтня 2020 року переїхав до Індійської суперліги та підписав контракт з «Іст Бенгал», який очолював Роббі Фаулер[28]. 3 січня 2021 року відзначився першим голом у переможному (3:1) поєдинку проти «Одіші»[29]. У складі «червоно-золотої» бригади провів сімнадцять матчів, відзначився трьома голами, а «Іст Бенгал» зайняв дев’яте місце[30].

«Флітвуд Таун»[ред. | ред. код]

По завершенні сезону 2020/21 років залишив «Іст Бенгал» й домовився про перехід до клубу Першої ліги «Флітвуд Таун»[31]. Розпочав сезон із поразки (0:1) від «Портсмута»[32]. Зіграв у десяти матчах чемпіонаті за The Cod Army, а також у двох інших поєдинках. У січні 2022 року відзначився своїм першим голом за «Флітвуда», у переможному (1:0) матчі проти «Ротергема»[33]. По завершенні сезону 2021/22 року залишив команду[34].

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

19 жовтня 2022 року оголосив про завершення футбольної кар’єри, оскільки після відходу з «Флітвуда» протягом 5 місяців перебував без клубу[35].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У жовтні 2008 року отримав виклик до молодіжної збірної Ірландії; при цьому Ентоні до останнього не знав, що він має право грати за збірну Ірландії, допоки скаут не з'ясував таку можливість. Отримав можливість представляти Ірландію на міжнародному рівні завдяки своїй бабусі, яка народилася в Дубліні. Зіграв у переможному (3:0) матчі проти Литви, де вразив своєю грою та навіть влучив у каркас воріт. Повідомлялося, що Джованні Трапаттоні та Марко Тарделлі спостерігали за ним напередодні участі збірної Ірландії на чемпіонаті Європи 2012[36]. У січні 2013 року отримав виклик до національної збірної Ірландії на товариський матч проти Польщі, який був запланований на лютий. 6 вересня 2013 року вінґер «Норвіча» зіграв майже 20 хвилин під час у програному (1:2) поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 2014 проти Швеції у Дубліні, в якому замінив Джеймса Маккліна[37].

18 листопада 2014 року відзначився своїм першим голом за збірну Ірландії в матчі проти США, влучно перекинув воротаря [38].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Молодший брат Денні[39], який грає за «Стейлібрідж Селтік»[40].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на наприкінці сезону 2021/22 років
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок Англії Кубок ліги Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Атертон Колліеріс» 2005–06[41] Перший дивізіон НВКФЛ 16 7 0 0 0 0 0 0 16 9
2006–07 Перший дивізіон НВКФЛ 19 12 0 0 0 0 0 0 19 12
Загалом 35 19 0 0 0 0 0 0 35 19
«Стокпорт Каунті» 2006–07[42] Друга ліга 24 5 0 0 0 0 0 0 24 5
2007–08[42] Друга ліга 32 7 1 0 2 0 2 1 37 8
2008–09[43] Перша ліга 24 5 4 1 1 0 1 0 46 8
Загалом 80 17 5 1 3 0 3 1 107 21
«Гаддерсфілд Таун» 2008–09[43] Перша ліга 16 2 0 0 0 0 0 0 16 2
2009–10[44] Перша ліга 43 7 2 0 2 0 4 2 51 9
2010–11[45] Перша ліга 31 10 4 1 1 0 4 3 40 14
Загалом 90 19 6 1 3 0 8 5 108 25
«Норвіч Сіті» 2011–12[46] Прем'єр-ліга 30 8 2 0 0 0 0 0 32 8
2012–13[47] Прем'єр-ліга 30 5 1 0 2 0 0 0 33 5
2013–14[48] Прем'єр-ліга 15 1 0 0 2 1 0 0 17 2
Загалом 75 14 3 0 4 1 0 0 82 15
«Кардіфф Сіті» 2014–15[49] Чемпіоншип 20 1 0 0 1 0 0 0 21 1
2015–16[50] Чемпіоншип 41 9 0 0 0 0 0 0 41 9
2016–17[51] Чемпіоншип 34 7 1 1 1 0 0 0 36 8
2017–18[52] Чемпіоншип 8 3 3 1 2 1 0 0 13 5
Загалом 103 20 4 2 4 1 0 0 111 23
«Віган Атлетік» 2018–19[53] Чемпіоншип 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
2019–20[54] Чемпіоншип 16 3 0 0 0 0 0 0 16 3
Загалом 26 3 0 0 0 0 0 0 26 3
«Іст Бенгал» 2020–21 Індійська Суперліга 17 3 – – – 17 3
«Флітвуд Таун» 2021–22[55] Перша ліга 26 4 0 0 1 0 1 0 28 4
Усього за кар'єру 452 99 18 4 15 2 12 6 497 111

У збірній[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Ірландія Ірландія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
06-09-2013 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Швеція Швеція Відбір до ЧС 2014 - Вийшов на заміну на 74-ій хвилині 74'
10-09-2013 Відень Австрія Австрія 1 – 0 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2014 - Замінений на 73-ій хвилині 73'
05-03-2014 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Сербія Сербія товариський матч - Вийшов на заміну на 61-ій хвилині 61'
31-05-2014 Лондон Італія Італія 0 – 0 Ірландія Ірландія товариський матч - Замінений на 58-ій хвилині 58'
07-06-2014 Честер Коста-Рика Коста-Рика 1 – 1 Ірландія Ірландія товариський матч - Замінений на 68-ій хвилині 68'
11-06-2014 Іст-Ратерфорд Ірландія Ірландія 1 – 5 Португалія Португалія товариський матч - Вийшов на заміну на 67-ій хвилині 67'
03-09-2014 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 0 Оман Оман товариський матч - Замінений на 59-ій хвилині 59'
18-11-2014 Дублін Ірландія Ірландія 4 – 1 США США товариський матч 1 Замінений на 64-ій хвилині 64'
29-03-2016 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 2 Словаччина Словаччина товариський матч - Вийшов на заміну на 67-ій хвилині 67'
Усього Матчів 9 Голів 1

Досягнення[ред. | ред. код]

«Стокпорт Каунті»
  • Англія Плей-оф Другої ліги
    • Чемпіон (1): 2008[56]
«Кардіфф Сіті»
Індивідуальні
  • Англія Команда року за версією ПФА (1): Перша ліга 2010/11[58]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Premier League clubs submit squad lists. Premier League. 2 вересня 2011. Архів оригіналу за 23 September 2011. Процитовано 3 вересня 2011.
  2. ↑ Hatters sign youngster. Sky Sports. 15 грудня 2006. Процитовано 25 жовтня 2008.
  3. ↑ PILKINGTON COULD LEAVE TOWN. htafc.com. 30 червня 2011. Архів оригіналу за 4 July 2011. Процитовано 30 червня 2011.
  4. ↑ Norwich City capture winger Anthony Pilkington. BBC News. 6 липня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
  5. ↑ Huddersfield Town's Anthony Pilkington set to seal Norwich City deal. Huddersfield Daily Examiner. 22 червня 2011. Архів оригіналу за 3 September 2012. Процитовано 6 липня 2011.
  6. ↑ Wigan 1–1 Norwich. BBC Sport. 13 серпня 2011. Процитовано 16 вересня 2011.
  7. ↑ Bolton 1–2 Norwich. BBC Sport. 17 вересня 2011. Процитовано 17 вересня 2011.
  8. ↑ Norwich 3–1 Swansea. BBC Sport. 15 жовтня 2011. Процитовано 12 грудня 2011.
  9. ↑ Cardiff City agree Anthony Pilkington deal with Norwich City. BBC Sport. 14 серпня 2014.
  10. ↑ Pilkington signs. Cardiff City. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 17 August 2014.
  11. ↑ Cardiff City: Anthony Pilkington injury 'a blow' says Russell Slade. BBC Sport. 29 листопада 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
  12. ↑ Ipswich Town 3–1 Cardiff City. BBC Sport. 14 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
  13. ↑ Cardiff City 2–0 Huddersfield Town. BBC Sport. 12 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2015.
  14. ↑ Bolton Wanderers 2–3 Cardiff City. BBC Sport. 5 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  15. ↑ Cardiff City 2–2 Sheffield Wednesday. BBC Sport. 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  16. ↑ Cardiff 2-2 Rotherham. BBC Sport. 23 січня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  17. ↑ Cardiff City 2-1 Preston North End. BBC Sport. 27 лютого 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  18. ↑ Fulham 2–2 Cardiff City. BBC Sport. 20 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.
  19. ↑ Norwich City 3–2 Cardiff City. BBC Sport. 10 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  20. ↑ Anthony Pilkington signs Cardiff City extension. BBC Sport. 27 вересня 2016.
  21. ↑ Neil Warnock reveals Declan John is likely to leave Cardiff City... and Anthony Pilkington could follow him through the exit door. South Wales Echo. 1 червня 2017. Процитовано 1 червня 2017.
  22. ↑ Cardiff City 1–2 Burton Albion. BBC Sport. 22 серпня 2017.
  23. ↑ Cardiff City 1–0 Hull City. BBC Sport. 16 грудня 2017.
  24. ↑ Cardiff City boss Neil Warnock reveals the latest on Anthony Pilkington's future. Wales Online. 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  25. ↑ Anthony Pilkington: Wigan Athletic sign ex-Cardiff City forward. BBC Sport. 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  26. ↑ Wigan Athletic 3-0 Aston Villa. BBC. 12 січня 2019. Процитовано 17 січня 2022.
  27. ↑ Wigan 1-0 Birmingham: Anthony Pilkington earns vital win for Latics. Sky Sports. 1 жовтня 2019. Процитовано 17 січня 2022.
  28. ↑ Banerjee, Ritabrata (26 жовтня 2020). East Bengal: A look into the career of ace signing Anthony Pilkington. Goal. Процитовано 17 січня 2022.
  29. ↑ ISL 2020-21: Pilkington, Maghoma, Enobakhare Score as SC East Bengal Beat Odisha FC 3-1, Secure First Win News18. Retrieved 23 August 2021
  30. ↑ Anthony Pilkington. Indian Super League. Процитовано 17 січня 2022.
  31. ↑ Zaidi, Wassem (16 липня 2021). Anthony Pilkington leaves SC East Bengal, joins Fleetwood Town in England. Khel Now. Процитовано 17 січня 2022.
  32. ↑ Fleetwood Town 0-1 Portsmouth. BBC. 7 серпня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
  33. ↑ Jackson, Chris (15 січня 2022). REPORT | Fleetwood Town 1 v 0 Rotherham. The Millers. Процитовано 17 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  34. ↑ Retained list: First team. www.fleetwoodtownfc.com. 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  35. ↑ Former Ireland international Anthony Pilkington announces retirement from football. The 42. 19 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
  36. ↑ Trap' keeping tabs on Norwich trio. RTÉ Sport. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 26 November 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
  37. ↑ FIFA.com. 2014 FIFA World Cup Brazil™ - Matches - Republic of Ireland-Sweden - FIFA.com. FIFA.com. Архів оригіналу за 3 September 2013.
  38. ↑ R. of Ireland 4 – 1 USA. BBC Sport. 18 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
  39. ↑ Oliver, Pete (23 травня 2020). DANNY'S THE BOY FOR BLUES. Clitheroe FC. Процитовано 17 січня 2022.
  40. ↑ Danny Pilkington. Tribuna. Процитовано 17 січня 2022.
  41. ↑ Cuffley, David (20 жовтня 2011). 'Colls' to goals for Norwich City ace Pilkington. EDP 24. Архів оригіналу за 17 January 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  42. ↑ а б Games played by Anthony Pilkington in 2007/2008. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  43. ↑ а б Games played by Anthony Pilkington in 2008/2009. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  44. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2009/2010. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  45. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2010/2011. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  46. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2011/2012. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  47. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2012/2013. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  48. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2013/2014. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  49. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2014/2015. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  50. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2015/2016. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  51. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2016/2017. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  52. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2017/2018. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  53. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2018/2019. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  54. ↑ Games played by Anthony Pilkington in 2019/2020. Soccer Base. Процитовано 17 січня 2022.
  55. ↑ Матчі, які зіграв Ентоні Пілкінгтон у сезоні 2021/2022. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 5 травня 2022.
  56. ↑ Fletcher, Paul (26 травня 2008). Stockport 3–2 Rochdale: Report. BBC Sport. Процитовано 17 грудня 2018.
  57. ↑ Anderson, John, ред. (2018). Football Yearbook 2018–2019. London: Headline Publishing Group. с. 106–107. ISBN 978-1-4722-6106-9.
  58. ↑ Spurs' Gareth Bale wins PFA player of the year award. BBC Sport. 17 квітня 2011. Процитовано 24 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ентоні_Пілкінгтон&oldid=41340967