Малогомілкова кістка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малогомілкова кістка
Малогомілкова кістка — передній вигляд (позначено червоним)
Горизонтальний поперечний зріз нижньої кінцівки демострує малогомілкову кістку по центру.
Деталі
Ідентифікатори
Латинаos fibula
Анатомія Греяsubject #62
MeSHD005360
TA98A02.5.07.001
TA21427
FMA24479
Анатомічна термінологія

Малогомі́лко́ва кістка[1] (лат. fibula) — менша з кісток гомілки, майже не несе фізичного навантаження при ході. Одна з основних функцій малогомілкової кістки — участь у формуванні колінного та надп'ятково-гомілкового суглобів. Складається із тіла (діафіза) та двох епіфізів (проксимальний, дистальний). На проксимальному кінці розташована головка[2][3]. Виросток на дистальному епіфізі утворює латеральну кісточку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Черкасов В. Г. та ін. Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
  2. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини (переклад Цегельский А.А.). Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  3. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Людина / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
  • «Анатомія людини» А. С. Головацький