Етнопсихологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Етнопсихоло́гія (від грецького ethnos — народ, psyche — душа, logos — знання) — галузь психологічної науки, що вивчає психологічні особливості різних народів і культур, буквально «вивчення народного духу». Наука про психічну своєрідність людей, які належать до різних етнічних об'єднань (родоплемінних спільнот, народностей, націй), закономірності формування і функціонування національної свідомості, етнічних стереотипів[1].

Етнопсихологія досліджує:

  1. національні особливості пізнавальних, емоційно-вольових процесів, а також стан і властивості особистості представників конкретних націй;
  2. різноманітність соціально-психологічних процесів і явищ, що виникають серед конкретних націй і народів;
  3. етнічну свідомість і самосвідомість, національні цінності та орієнтації, національні мрії, національні характери;
  4. соціально-психологічні фактори етногенезу.

Однією з перших праць вітчизняної етнопсихології нового часу (після 1917 року) вважається брошура «Геопсихічні реакції і вдача українця» українського педагога, соціолога Івана Рибчина, видана 1966 року у Мюнхені.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Ясь О. Яку роль відіграла етнопсихологія в окресленні кардинальних  національних відмінностей між українцями й росіянами? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — К.: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — Кн. 3. — С.  431—437.
  2. Пірен М.. Етнопсихологія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 247. — ISBN 978-966-611-818-2
  3. Генеза етнопсихології в Україні XIX століття: історико-етнологічний аспект / Микола Балагутрак. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. — 224 с.
  4. Павленко В. М., Таглін С. О. Етнопсихологія. — К., 1999.
  5. Українська етнопсихологія: історія, розвиток, персоналії: монографія / Н. М. Семенів; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: Ліга-Прес, 2013. — 199 c. — Бібліогр.: с. 179—198.
  6. Чепа М.-Л. А. Етнопсихологічний вимір цивілізаційного поступу: монографія. — К., 2008.ISBN 978-966-944-126-6.
  7. Чепа М.-Л. А. Етнопсихологічний дискурс глобалізації: монографія. — К., 2013.ISBN 978-966-189-220-9.
  8. (рос.) Стефаненко Т. Г. Этнопсихология: Учебник для вузов / Предисловие В. А. Садовничий. — М., 2004.
  9. (рос.) Психология и культура. / Под редакцией Д. Мацумото. — Х., 2003.
  10. (рос.) Павленко В. Н., Таглин С. А. Введение в этническую психологию. — Х., 1992.
  11. (рос.) Шульга Н. А. Этническая самоидентификация личности. — К., 1996.
  12. (рос.) Этническая психология и общество. — М., 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]