Ясь Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Васильович Ясь
Олексій Ясь.jpg
Народився 2 жовтня 1967(1967-10-02) (54 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія, українська історіографія XIX—XX ст., інтелектуальна історія, методологія історії
Заклад Інститут історії України НАН України
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Пінчук Юрій Анатолійович
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Особ. сторінка nas.academia.edu/ОлексійЯсь

Олексій Васильович Ясь (2 жовтня 1967, Київ) — український історик, фахівець з української історіографії та інтелектуальної історії XIX-XX століть, доктор історичних наук (2014), член-кореспондент НАН України (2021).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1967 року в Києві. У 1993 році з відзнакою закінчив історичний факультет Київського державного університету, 1997 року — аспірантуру заочної форми навчання Інституту історії України НАН України.

З червня 1993 року — інженер-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, а від січня 2017 року — провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

У квітні 2000 року, під керівництвом доктора історичних наук Ю. А. Пінчука, захистив кандидатську дисертацію «Державницька традиція в українській зарубіжній історичній науці 1945—1991 рр.».

У грудні 2014 року захистив докторську дисертацію «Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку XIX — 80-х років XX ст.» (науковий консультант академік НАН України В. А. Смолій).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2016).

Книга О. Яся «Багатоликий Микола Костомаров[1]» посіла перше місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Минувшина. Біографії / Мемуари»[2] та у ІІ Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному Рейтингу — 2018» у номінації «Життєпис»[3].

Лауреат Премії НАН України ім. М. І. Костомарова за серію праць з української історіографії XIX—XX ст. (2019).

З 2021 року - член кореспондент НАН України.

Основні праці[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / серія: «Українські історики». — Київ–Львів, 2003. — Вип.2, ч. 1. — С. 380—381.
  • Інститут історії України НАН України. 1936—2006. — К.: НАН України. Ін–т історії України, 2006. — С.692–693.
  • Українські бібліографи: біограф. відом., проф. діяльн., бібліогр. / уклад. Н. І. Абдуллаєва; наук. ред. В. О. Кононенко. — К., 2011. — Вип. 3 — С.163–164.
  • Енциклопедія історії України. — К.:  Наук. думка, 2013. — Т. 10: Т–Я. — С. 765—766.
  • Федорук Я. Історик, його стиль і тексти: нова книга з української історіографії // Пам'ятки України. — 2014. — № 9. https://www.academia.edu/21538768
  • Буряк Л. Рецензія на монографію: Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-ті роки XX ст.): У 2 ч. / За ред. В. А. Смолія. — К., 2014. —  Ч. 1. — 587 с.;  Ч. 2. — 650 с. // Український археографічний щорічник: Нова серія. — К., 2016. — Т. 22/23,  вип. 19/20. — С. 546—551. http://chtyvo.org.ua/authors/Buriak_Larysa/Rets_na_kn_Yas_O_Istoryk_i_styl_Vyznachni_postati_ukrainskoho_istoriopysannia_u_svitli_kulturnykh_ep/ [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Smoliĭ, V. A.; Смолій, В. А. (2018). Bahatolykyĭ Mykola Kostomarov. Kyïv. ISBN 978-966-06-0757-6. OCLC 1081423888. 
  2. Всеукраїнський рейтинг "Книжка року – 2018" оголосив переможців. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2022. 
  3. Біографічний рейтинг - 2018. biography.nbuv.gov.ua. Процитовано 7 серпня 2022.