Ефект Аскар'яна
Ефект Аскар'яна або випромінювання Аскар'яна[1][2][3][4] — явище, за якого частинка, швидша за фазову швидкість світла в щільному діелектрику (такому як сіль, лід або місячний реголіт), створює зливу вторинних заряджених частинок, яка містить зарядову анізотропію та випромінює конус когерентного випромінювання в радіо- чи мікрохвильовій частині електромагнітного спектру. Сигнал є результатом черенковського випромінювання окремих частинок у зливі. Довжини хвиль, що перевищують розмір зливи, конструктивно інтерферують і створюють радіо- або мікрохвильовий сигнал, який є найсильнішим під кутом Черенкова. Ефект названий на честь Гургена Аскар'яна[ru], вірменського радянського фізика, який постулював його в 1962 році.
Випромінювання вперше експериментально спостерігали в 2000 році, через 38 років після його теоретичного передбачення. Наразі ефект спостерігався в кремнеземному піску[5], кам'яній солі[6], льоді[7] та атмосфері Землі[8].
Ефект особливо цікавий через можливість його застосування для виявлення нейтрино надвисокої енергії. В експерименті ANITA використовуються антени, прикріплені до повітряної кулі, що летить над Антарктидою, для виявлення випромінювання Аскар'яна, яке утворюється під час руху космічних нейтрино крізь лід[9][10]. Кілька експериментів також використовували Місяць як детектор нейтрино на основі виявлення випромінювання Аскар'яна[11][12][13][14].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Askar'yan, G. A. (1961). Excess negative charge of an electron-photon shower and its coherent radio emission. Zh. Eksp. Teor. Fiz. 41 (1961): 616--618.
- ↑ Askar'yan, G. A. (September 1965). Coherent Radio Emission from Cosmic Showers in Air and in Dense Media (PDF). Soviet Physics JETP. 21: 658.
- ↑ Hanson, Jordan C; Connolly, Amy L (2016). Complex Analysis of Askaryan Radiation: A Fully Analytic Treatment including the LPM effect and Cascade Form Factor. Astroparticle Physics. 91: 75—89. arXiv:1605.04975. Bibcode:2017APh....91...75H. doi:10.1016/j.astropartphys.2017.03.008.
- ↑ Alvarez-Muñiz, Jaime; Romero-Wolf, Andrés; Zas, Enrique (11 листопада 2011). Practical and accurate calculations of Askaryan radiation. Physical Review D (англ.). 84 (10): 103003. arXiv:1106.6283. Bibcode:2011PhRvD..84j3003A. doi:10.1103/PhysRevD.84.103003. ISSN 1550-7998.
- ↑ Saltzberg, David; Gorham, P; Walz, D; Field, C; Iverson, R; Odian, A; Resch, G; Schoessow, P; Williams, D (2001). Observation of the Askaryan Effect: Coherent Microwave Cherenkov Emission from Charge Asymmetry in High Energy Particle Cascades. Physical Review Letters. 86 (13): 2802—5. arXiv:hep-ex/0011001. Bibcode:2001PhRvL..86.2802S. doi:10.1103/PhysRevLett.86.2802. PMID 11290043.
- ↑ Gorham, P. W.; Saltzberg, D.; Field, R. C.; Guillian, E.; Milinčić, R.; Miočinović, P.; Walz, D.; Williams, D. (21 липня 2005). Accelerator measurements of the Askaryan effect in rock salt: A roadmap toward teraton underground neutrino detectors. Physical Review D (англ.). 72 (2): 023002. arXiv:astro-ph/0412128. Bibcode:2005PhRvD..72b3002G. doi:10.1103/PhysRevD.72.023002. ISSN 1550-7998. OSTI 1442457.
- ↑ Gorham, P. W.; Barwick, S. W.; Beatty, J. J.; Besson, D. Z.; Binns, W. R.; Chen, C.; Chen, P.; Clem, J. M.; Connolly, A. (25 жовтня 2007). Observations of the Askaryan Effect in Ice. Physical Review Letters (англ.). 99 (17): 171101. arXiv:hep-ex/0611008. Bibcode:2007PhRvL..99q1101G. doi:10.1103/PhysRevLett.99.171101. ISSN 0031-9007. PMID 17995315.
- ↑ Buitink, Stijn; Corstanje, A.; Falcke, H; Hörandel, J. R; Huege, T; Nelles, A; Rachen, J. P; Rossetto, L; Schellart, P (2016). A large light-mass component of cosmic rays at 1017–1017.5 electronvolts from radio observations. Nature. 531 (7592): 70—3. arXiv:1603.01594. Bibcode:2016Natur.531...70B. doi:10.1038/nature16976. PMID 26935696.
{{cite journal}}: Недійсний|displayauthors=29(довідка) - ↑ ANITA Project Overview. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 червня 2006.
- ↑ ARIANNA collaboration. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 28 листопада 2014.
- ↑ GLUE project
- ↑ NuMoon project. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 5 лютого 2010.
- ↑ LUNASKA project
- ↑ RESUN project