Заган (герцогство)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2022) |
| Заган | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Księstwo żagańskie | |||
| |||
| Адм. центр | Жагань | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1274 | ||
| Дата ліквідації | 1549 | ||
| |||
| |||
| |||
Герцогство Заган (нім. Herzogtum Sagan), або Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — у 1274—1549 роках князівство (герцогство) у Нижній Сілезії з центром у Загані (сучасна Жагань, Польща). Інкорпороване до Богемського королівства.
Назва[ред. | ред. код]
- Жаганське князівство (пол. księstwo Żagańskie, чеськ. Zaháňské knížectví) — польська і чеська назви.
- Герцогство Заган, або Заганське герцогство (нім. Herzogtum Sagan) — німецька назва.
Історія[ред. | ред. код]
З 1304 по 1475 рр. Жаганське і Глогувське князівства були володінням однієї з молодших гілок будинку П'ястів. Не маючи нащадків чоловічої статі, останній князь (герцог) Заганський продав Жагань в 1475 р. саксонському курфюрсту, нащадки якого уступили його в 1549 р. Габсбургам.
У 1627 р. власником Заган стає імперський полководець Альбрехт фон Валленштейн, який запросив до свого двору самого Кеплера. Після загибелі Валленштейна у Загані (в 1646 р.) з'являється новий власник — князь Лобковіч, що подібно своєму попередникові іменував себе князем Заганським.
Від спадкоємців Лобковіча (побудований Жаганський палац у французькому стилі) герцогство було придбано у 1786 р. герцогом Петром Курляндським (сином Бірона) з успадкуванням по чоловічій лінії, і з правом передачі найближчій жінці-родичці після смерті останнього чоловіка в роду.
Хоча у Петра був брат (законний спадкоємець герцогства), після смерті Петра в 1800 р. Заган був переданий його старшій доньці від шлюбу з Доротея фон Медем — Вільгельміні. Вона називала себе герцогинею Заганською, але титул цей не мав офіційного обґрунтування до 1845 року, коли прусський король як феодальний сюзерен Загану визнав його власників герцогами.
Після смерті Вільгельміни та її сестри титул перейшов до нащадків останньої, що належав до французького дворянського роду Талейранів-Перігорів (згас у 1951 році). У Франції герцогський титул Талейранів-Заганських був визнаний Наполеоном III.
Герцогині[ред. | ред. код]
- 1781—1839: Вільгельміна фон Бірон
- 1839—1844: Пауліна фон Бірон
- 1845—1862: Доротея фон Бірон
|
