Желєзняк Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Желєзняк Ірина Михайлівна (25 квітня 1932, Харків24 червня 2020, Київ) — український мовознавець, славіст, доктор філологічних наук з 1988, професор з 2001.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила в 1956 Київський університет.

З 1957 працювала в Інституті мовознавства HAH України: лаборант, молодший науковий співробітник; у 19781991 — старший науковий співробітник.

У 19911997 — завідувач відділу ономастики, а з 1997 — головний науковий співробітник Інституту української мови HAH України.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала українську і слов'янську ономастику.

Авторка монографій «Нарис сербохорватського антропонімічного словотвору (Суфіксальна система сербохорватської антропонімії XII—XV ст.)» (1969, рос. мовою) та «Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя» (1987).

Співавтор монографії «Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках» (1981), «Словника гідронімів України» (1979), «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985).

Один з авторів і відповідальних редактор монографій «Київське Полісся» (1989), «Ономастика України першого тисячоліття нашої ери» (1992), «Ономастика України та етногенез східних слов'ян» (1998), «Ономастика Полісся» (1999).

Література[ред. | ред. код]