Жовта карликовість ячменю
Жовта карликовість ячменю | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Класифікація вірусів | ||||||
| ||||||
Види
| ||||||
| ||||||
Посилання
| ||||||
|
Жовта карликовість ячменю — хвороба рослин, що спричиняється вірусом жовтої карликовості ячменю (BYDV), і є найпоширенішою вірусною хворобою зернових культур. Вражає економічно важливі види культур — ячмінь, овес, пшеницю, кукурудзу, тритікале та рис.
Віруси жовтої карликовості ячменю містять геноми з рибонуклеїнової кислоти (РНК). Визнано сім видів вірусу жовтої карликовості ячменю, класифікованих таким чином:[1]
- Царство: Orthornavirae
- Відділ: Kitrinoviricota
- Клас: Tolucaviricetes
- Ряд: Tolivirales
- Родина: Tombusviridae
- Рід: Luteovirus
- Barley yellow dwarf virus kerII
- Barley yellow dwarf virus kerIII
- Barley yellow dwarf virus MAV
- Barley yellow dwarf virus PAS
- Barley yellow dwarf virus SGV
- Рід: Luteovirus
- Родина: Tombusviridae
- Ряд: Tolivirales
- Клас: Tolucaviricetes
- Відділ: Pisuviricota
- Клас: Pisoniviricetes
- Ряд: Sobelivirales
- Родина: Solemoviridae
- Рід: incertae sedis
- Barley yellow dwarf virus GPV
- Barley yellow dwarf virus SGV
- Рід: incertae sedis
- Родина: Solemoviridae
- Ряд: Sobelivirales
- Клас: Pisoniviricetes
- Відділ: Kitrinoviricota
Вірус зберігається в ґрунтовому грибі Polymyxa graminis, який є переносником захворювання. Передається вірус через попелиць. Після попадання вірусу в організм попелиці, тварина заразна понад 20 днів. Вірус передається рослинам під час живлення попелиць. Він передається на флоему рослин і розмножується. Щоб виявити зараження вірусом, проводять тест ELISA на соку листя. Вірус передається не менше 23 видами попелиць. Зберігається в зимуючих рослинах.
Симптоми жовтої карликовості ячменю різноманітні і в той же час мінливі, що може вказувати на інші захворювання або нестачу поживних речовин. Симптоми цього захворювання характеризуються двома симптомами: пригніченням росту та зміною кольору листя, колір якого залежить від виду рослини. Листя вівса забарвлюються в амарантовий колір, у пшениці — у червоний, у жита — у іржавий, у тритикале та ячменю — у жовтий. Хвороба спочатку проявляється на кінчиках листя, потім симптоми поширюються на листову оболонку. Частина листкової пластинки, зосереджена поблизу центральної жилки, залишається зеленою найдовше, а також наймолодше листя, яке часто не змінює кольору. Уражені рослини нижчі за здорові (це найбільше помітно на ячмені), характеризуються зміненим габітусом і жорсткістю листя.
- ↑ Virus Taxonomy: 2020 Release. International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). March 2021. Процитовано 27 травня 2021.
Це незавершена стаття з вірусології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |