Координати: 52°01′50″ пн. ш. 113°30′16″ сх. д. / 52.03069444° пн. ш. 113.5044444° сх. д. / 52.03069444; 113.5044444

Забайкальський крайовий драматичний театр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забайкальський крайовий драматичний театр
52°01′50″ пн. ш. 113°30′16″ сх. д. / 52.03069444° пн. ш. 113.5044444° сх. д. / 52.03069444; 113.5044444
Країна  Росія
Місто
Чита
Адреса
ул. Профсоюзная, 26, а/я 401, 672000 Чита
Назва на честь
(епонім) 		Nikolay Berezind
Тип театр
Відкрито 1939
teatr.chita.ru
Ідентифікатори і посилання
Мапа

Забайкальський крайовий драматичний театр (рос. Забайкальский краевой драматический театр) — театр у місті Читі[1]. З 2019—2022 рр проводилася реконструкція будівлі, змінений зовнішній вигляд входу будівлі, всередині все замінено на нове обладнання, зроблена сцена, що крутить.

Історія

[ред. | ред. код]

Театр веде початок з 1920-х років як Театр робітничої молоді (ТРАМ) в місті Самарі; пізніше існував як Куйбишевський театр ім. ХХ-річчя ВЛКСМ[1]. За іншими даними, заснований в 1937 році з артистів Горьківського театру оперети, як Читинський обласний театр Музичної комедії[2]. В іншому джерелі датою заснування театру названо 1911 рік[3]. Це підтверджується тим фактом, що після пожежі старого дореволюційного дерев'яного будинку, в якому розміщувався театр, постало питання про будівництво нового.

З 1939 року театр перебрався в Читу: Куйбишевський театр ім. ХХ-річчя ВЛКСМ приїхав на гастролі в Читу і залишився тут працювати[1]. 16 листопада 1939 року був відкритий перший сезон. Цей рік вважається роком заснування театру. У трупі було 15 артистів. Актори грали ролі в театрі, побудованому в 1911 році за проектом Федора Пономарьова. Там була сцена площею 400 м2, з оркестровою ямою, зал на 1100 місць, партер, ложі, балкон з окремим гардеробом і буфетом. Головним режисером був Є. Бєлов[1].

Талановиті російські режисери на підмостках театру ставили багато вистав; багато хто з режисерів згодом зробив значний вплив на російське Театральне мистецтво. У театрі грали також талановиті актори: В. Іздеберська, А. Федорова, Л. Кулагін, В. Кнестіков, В. Сафонов, Б. Кузін і багато інших[1].

У 1971 році будівля Театру згоріла. Театр розмістився в новій будівлі зі скляним фасадом, архітектором якого став Е.Рейх[1].

У 1980-х роках відбувся розквіт театру. Він був безпосередньо пов'язаний з іменами режисерів вахтанговського спрямування: О. Славутського, Є. Золотарьова, В. Кнестікова та ін[1].

З 1987 по 1990 роки, коли головним режисером був Золотарьов, театр активно ставив спектаклі для дітей.

З 1990 року по 2011 рік головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв Росії Микола Березін[1].

З кінця 2012 року художнім керівником театру став Сергій Олександрович Юлін, заслужений артист Російської Федерації (1999)[4][5].

Головні режисери в театрі змінювалися часто. З 2019—2022 рр проводилася реконструкція будівлі, змінений зовнішній вигляд входу будівлі, всередині все замінено на нове обладнання, зроблена сцена, що крутиться.

Репертуар

[ред. | ред. код]
  • «Американська рулетка», Мардань
  • «Чайка», Чехову
  • «Поминальна молитва», Горіну.
  • «Пігмаліон», Шоу.
  • «Російський секрет», Дмитрієв.
  • «Портрет Доріана Грея», Вайлд.
  • «Забайкальська кадриль», Гуркін.
  • «Хай буде честь на п'єдесталі», Окуджава, Солнцев, Кукулевич.
  • «Дуже проста історія», Ладо.
  • «Ревізор», Гоголь.
  • «З коханими не розлучайтеся», Володін.
  • «Євгеній Онєгін», Пушкін.
  • «Капітанська дочка», Пушкін.
  • «Не покидай мене», Дударєв.
  • «Недоросль», Фонвізін.
  • «Ігри на горищі», Марков.
  • «Місячне Чудовисько», Каліноскі.
  • «Тітонька з Бразилії», Томас.
  • «Джульєтта. Метаморфози любові», Шекспір.
  • «Рябий пес, що біжить краєм моря», Айтматов.
  • «Остання спроба», Задорнов.
  • «Дванадцята ніч, або що завгодно», Шекспір.
  • «Дон Кіхот», Булгаков.
  • «Пишіть суму прописом», О.Генрі, Журбін.
  • «Дивні тіні міста Ч», Чехов.
  • «Ніч перед Різдвом», Гоголь.
  • «Одруження Бальзамінова», Островський.
  • «Підприємство „Мертві душі“», Гоголь.
  • «Качка і стакан води», Федоров.
  • «Вбивство на вулиці Лурсін», Лабіш, Мюнп'є.
  • «Безіменна зірка», Себастіан
  • «Федя Пітунін застрелився», Ердаман

Трупа

[ред. | ред. код]

У трупі театру (2023) тридцять вісім акторів, з них три актори-заслужені артисти Російської Федерації:

Художній керівник театру — Юрій Пояркін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и История театра
  2. ↑ Забайкальский краевой драматический театр [Архівовано 2014-03-01 у Wayback Machine.] в Энциклопедии Забайкалья
  3. ↑ Русский драматический театр: Энциклопедия / Под общ. ред. М. И. Андреева, Н. Э. Звенигородской, А. В. Мартыновой и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2001. — 568 с. — ISBN 5-85270-167-X (стр. 524—525)
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина от 1 апреля 1999 года № 408 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» // bestpravo.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 26 квітня 2016.
  5. ↑ Шаблон:ЭЗ

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Забайкальський_крайовий_драматичний_театр