Завилькуватість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хвиляста завилькуватість у клена
Завилькувата (флазерна) структура.

Завилькуватість — термін у дендрології і мінералогії.

Дендрологія[ред. | ред. код]

Завилькуватість[1] — вада деревини, що полягає у хвилястому або безладному розташуванні волокон деревини. Розрізняють хвилясту завилькуватість — з більш-менш правильним розташуванням волокон; і путану завилькуватість — з безладним розташуванням волокон.

Від завилькуватості слід відрізняти косошарість — гвинтоподібне розташування, нахил волокон.

Мінералогія[ред. | ред. код]

Завилькуватість (рос. свилеватость, англ. knaggicity, нім. Drehwüchsigkeit f, Wimmer m) — у мінералогії — мозаїчна будова мінералів, яка виникає при їх рості з одного кристалічного зародка, наприклад, безперервні дендритоподібні утворення.

Завилькуваті мінерали складаються з багатьох субпаралельних блоків і виявляються за мозаїчною будовою граней, а також по звивистих лініях (струминках) на місці свіжого сколу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Завилькуватість // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Література[ред. | ред. код]