Завод азотної хімії у Ла-Фельгера
Завод азотної хімії у Ла-Фельгера — колишній виробничий майданчик на півночі Іспанії, що був у районі Ла-Фельгера міста Лангрео.
Проєкт спорудження заводу реалізували через компанію Sociedad Ibérica del Nitrógeno (SIN), засновник якої — консорціум банків (Banco Urquijo, Banco de Castilla, Banco Arnús, Banco Central, Banco Español de Crédito та Banco Santander). Водночас технологічні передумови створила металургійна компанія Duro Felguera, належний якій завод в Ла-Фельгера мав постачати головну сировину — коксовий газ, вилучений з якого водень використовували для продукування аміаку (можливо також відзначити, що в подальшому коксовий газ Duro Felguera також став основою для заводу етилену компанії Derco та заводу бензолу компанії PROQUISA).
Запуск майданчику SIN припав на 1923 рік, хоча також є відомості, що виробництво аміаку з водню почалось в 1925-му. Кінцевою продукцією було азотне добриво — сульфат амонію (продукт реакції аміаку та сульфатної кислоти), потужність по якому станом на середину 1940-х визначалась як 12 тисяч тонн на рік.
Під час Громадянської війни майданчик у Ла-Фельгера вимушено зупинили. Одним з наслідків цього стало входження в 1942-му в капітал SIN державної агенції Instituto Nacional de Industria (INI), що мала сприяти відновленню та розвитку виробництва (INI перебувала у складі власників до 1952-го). Втім, стан наявних виробничих потужностей не дозволяв досягнути проектних показників, так, в 1942 — 1946 роках SIN продукувала не більше за 1,3 тисяч тон сульфату амонію (а в 1943-му SIN взагалі лише 153 тони).
В 1950 – 1954 роках на заміну старому заводу малої потужності звели новий виробничий комплекс, що мав продукувати аміак, нітратну кислоту (зазвичай отримують шляхом конверсії аміаку), аміачну селітру (результат реакції аміаку та нітратної кислоти), сульфатну кислоту та сульфат амонію. Також відомості, що потужність майданчику становила 48 тисяч тонн кальцій-аміачної селітри та 30 тисяч тонн сульфату амонію.
У 1968-му запустили лінію гранулювання кальцій-аміачної селітри та нітрат-сульфату амонію (суміш амонійних солей нітратної та сульфатної кислот).
Станом на першу половину 1970-х майданчик у Ла-Фельгера вже не рахувався серед виробників аміаку.
У 1977-му SIN перейшла під контроль компанії Explosivos Rio Tinto (ERT), яка станом на 1988 рік володіла 65 % участі. У цей період діяльності SIN була перейменована на Nitratos Asturianos (Nitrastur) та сконцентрувалась на виробництві промислової вибухівки. Так, в 1986-му замовили модернізацію, що дозволяла щодобово випускати по 100 тонн нітрату амонію високої та низької щільності.
Наприкінці 1980-х завод був вимушений зменшити обсяги виробництва. При цьому в 1989-му ERT та великий виробник добрив SA Cros об'єднались у компанію Ercros, що того ж року вирішила продати підрозділ з виробництва вибухівки, до якого належав і майданчик у Ла-Фельгера. Це призвело до відновлення з 1994-го діяльності компанії Unión Española de Explosivos (колись її злиття з іншим учасником ринку призвело до появи ERT), яка наразі відома як Maxam. Втім, у межах реструктуризації бізнесу завод у Ла-Фельгера закрили вже в 1997 році.
Існує рух за збереження хоча б частини споруд заводу як архітектурно-промислової спадщини.[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12]
- ↑ OBJECTIVE, THE (23 грудня 2023). Origen y desarrollo de la industria petroquímica en España. THE OBJECTIVE (ісп.). Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ Commerce, United States Bureau of Foreign and Domestic (1949). World Trade in Commodities (англ.). U.S. Bureau of Foreign and Domestic Commerce.
- ↑ La ciudad abandonada de Nitrastur. "El nitrógeno" - Forocoches. forocoches.com (ісп.). Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ Todo cabe en Nitrastur. La Nueva España (ісп.). 8 лютого 2015. Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ Matanzas, N.; Afif, E.; Díaz, T. E.; Gallego, J. R. (5 липня 2021). Phytoremediation Potential of Native Herbaceous Plant Species Growing on a Paradigmatic Brownfield Site. Water, Air, & Soil Pollution (англ.). Т. 232, № 7. с. 290. doi:10.1007/s11270-021-05234-9. ISSN 1573-2932. Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ Información comercial española (ісп.). Secretaría de Estado de Comercio del Ministerio de Economía y Hacienda. 1953.
- ↑ El desplome de Nitrastur. La Nueva España (ісп.). 1 лютого 2013. Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ 20Chemistry%20Feb (PDF).
- ↑ Espindesa. espindesa.es. Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ TFM_JorgeZapicoAlvarez (PDF).
- ↑ historia-de-la-fertilizacion (PDF).
- ↑ La_electroquimica_del_Alto_Gallego_en_el_siglo.