Зайчики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зайчики
Zaichyky vol gerb.png Zaichyky vol prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Волочиський
Громада Волочиська міська громада
Код КОАТУУ 6820982601
Основні дані
Населення 223
Площа 1,22 км²
Густота населення 182,79 осіб/км²
Поштовий індекс 31274
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°21′37″ пн. ш. 26°14′39″ сх. д. / 49.36028° пн. ш. 26.24417° сх. д. / 49.36028; 26.24417Координати: 49°21′37″ пн. ш. 26°14′39″ сх. д. / 49.36028° пн. ш. 26.24417° сх. д. / 49.36028; 26.24417
Середня висота
над рівнем моря
283 м
Водойми Збруч
Місцева влада
Адреса ради 31274, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Зайчики, вул. Леніна, 9, тел. 9-38-58
Карта
Зайчики. Карта розташування: Україна
Зайчики
Зайчики
Зайчики. Карта розташування: Хмельницька область
Зайчики
Зайчики
Мапа

За́йчики  — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області.

Загальна кількість дворів 95. У селі проживають 223 особи.

Населений пункт розташований на південний захід відносно обласного центру. Відносно районного центру на південь.

Неподалік від села розташований лісовий заказник «Зайчики»

Символіка[ред. | ред. код]

Герб та прапор затверджені 6 березня 2018р. рiшенням №124 XXXV сесії міської ради VII скликання. Автори - В.Олійник, О.Макар, П.Возний, М.Й.Тобух, К.М.Богатов, В.М.Напиткін.

Щит розтятий хвилясто на зелене і срібне поля нитяним хвиляcтим стовпом, розтятим хвилясто на золоте і лазурове. В першій частині два срібних дубових листки в стовп, в другій два зелених дубових листки в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЗАЙЧИКИ". Хвилястий поділ означає Збруч, листки - символ заказника "Зайчики".

Історія[ред. | ред. код]

Довгий час поблизу Зайчиків проходив державний кордон, згідно з алфавітним списком, складеним у 1844 році, село визнане таким, що входить у 50-тиверстий простір, від Австрійського кордону.

Межовим знаком була р. Збруч. Місцеві не ходили до річки, там була заборонена зона.  Збруч довгий час був природнім кордоном, спочатку між Російською імперією і Австро-Угорщини, згодом — між СРСР і Польщею.

У 1945 Зайончики перейменовані на Зайчики, Зайончиківська сільрада на Зайчиківську.[1]

У 1959 Сатанівський район ліквідований, село перейшло до Волочиського району.[2]

По дорозі до центру Зайчик на садибі знаходиться кам'яний хрест.

Вихідці із села брали участь у Німецько-радянській війні, 34 з них загинуло. Їхні прізвища викарбувано на постаменті пам'ятника що стоїть посеред села.

В центрі села також є каплиця Святого Петра і Павла. Її відкрито у 1999 році біля місця, де колись у давні часи, жителі встановили фігуру Божої Матері. Поблизу каплиці збудовано та освячено дзвіницю.

Клімат[ред. | ред. код]

Село лежить у помірному кліматичному поясі. Клімат помірно континентальний. Середня кількість опадів на протязі року коливається від 550 мм. до 650 мм.

Водойми[ред. | ред. код]

Річка Збруч яка протікає на заході від центру села.

В околицях села розвідано родовище мінеральної води типу «Нафтуся». Родовище «Зайчиківське» паспортизоване і затверджено запаси мінеральної води 288 м³ за добу. За результатами розвідок і досліджень науковців, протяжність родовищ мінеральних вод по р. Збруч становить майже 100 км.                                       

Історико та історико-архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам’ятник загиблим односельчанам в роки Німецько-радянської війни, пам’ятний знак безвинно закатованих односельчан в роки репресій 1934 – 1940 роках, встановлено хрест жертвам голодомору 1932 -1933 років, безіменна могила часів громадянської війни, капличка «Петра і Павла», яка була відкрита в 1999 році, державний кордон між СРСР і Польщею до 1939 року, розкопки амфор.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]