Кіровська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіровська область
Кировская область
Flag of Kirov Oblast.svg
Coat of arms of Kirov Region.svg
Прапор Кіровської області Герб Кіровської області
Кіровська область на карті Росії
Кіровська область на карті Росії
Адміністративний центр Кіров
Площа

- Усього
- % водн. пов.

33-я

120 800 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

32-а

1338711 (01.01.2011) [1] (2011)
11,1/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Волго-В'ятський
Автомобільний код 43
Часовий пояс MSK (UTC+3)

Кіровська область (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.

  • Площа — 120,8 тис. км²
  • Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Густота населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
  • Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
  • Адміністративний центр області — місто Кіров

Історія[ред.ред. код]

Кіровська область виділилася зі складу Горьковського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.

Органи державної влади[ред.ред. код]

Систему органів державної влади Кировской області становлять:

  • Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
  • Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
  • Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
  • Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
  • Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів

Адміністративний поділ[ред.ред. код]


п/п
Район, округ Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[2])
Населення,
осіб (2017[3])
Адміністративний центр
1 Арбазький район 1409,95 7328 6056 смт Арбаж
2 Афанасьєвський район 5230,00 13848 12547 смт Афанасьєво
3 Білохолуницький район 4235,96 19890 17556 місто Біла Холуниця
4 Богородський район 1443,00 5015 4172 смт Богородське
5 Верхньокамський район 10370,00 32669 27783 місто Кірс
6 Верхошижемський район 2415,00 9483 8800 смт Верхошижемьє
7 Вятсько-Полянський район 907,71 30659 28003 місто Вятські Поляни
8 Даровський район 3757,00 11829 10201 смт Даровськй
9 Зуєвський район 2820,00 22586 19897 місто Зуєвка
10 Кікнурський район 1680,00 9795 7966 смт Кікнур
11 Кільмезький район 3106,40 13086 11409 смт Кільмезь
12 Кірово-Чепецький район 2210,27 21317 22140 місто Кірово-Чепецьк
13 Котельніцький район 3978,78 15799 13485 місто Котельніч
14 Кумьонський район 1911,45 17350 16479 смт Кумьони
15 Леб'язький район 1336,00 8700 7371 смт Леб'яже
16 Лузький район 5360,00 18688 15997 місто Луза
17 Малмизький район 2190,00 26757 23533 місто Малмиж
18 Мурашинський район 3430,00 12905 11204 місто Мураші
19 Нагорський район 7236,00 10336 8578 смт Нагорськ
20 Немський район 2158,00 7983 6928 смт Нема
21 Нолінський район 2250,21 20868 19556 місто Нолінськ
22 Омутнінський район 5168,00 44793 40915 місто Омутнінськ
23 Опарінський район 6042,86 11795 9760 смт Опаріно
24 Орічевський район 2490,00 30781 29680 смт Орічі
25 Орловський район 1988,78 12934 12225 місто Орлов
26 Піжанський район 1160,20 11242 9773 смт Піжанка
27 Підосиновський район 4265,00 17009 14247 смт Підосиновець
28 Санчурський район 1490,00 10080 8406 смт Санчурськ
29 Свічинський район 1773,00 8517 7297 смт Свіча
30 Слободський район 3711,56 30174 30730 місто Слободський
31 Совєтський район 2330,00 27302 25146 місто Совєтськ
32 Сунський район 1260,00 6784 5910 смт Суна
33 Тужинський район 1530,00 7688 6592 смт Тужа
34 Унинський район 2130,00 9178 7934 смт Уні
35 Уржумський район 3025,32 27075 24096 місто Уржум
36 Фальонський район 2510,00 11138 9247 смт Фальонки
37 Шабалінський район 3915,58 10854 9365 смт Ленінське
38 Юр'янський район 3031,00 20128 19025 смт Юр'я
39 Яранський район 2431,27 26899 23753 місто Яранськ
1 Вятсько-Полянський міський округ 28,34 35162 32817 місто Вятські Поляни
2 Кірово-Чепецькиц ський міський округ 53,36 80921 73279 місто Кірово-Чепецьк
3 Кіровський міський округ 757,00 498381 527733 місто Кіров
4 Котельніцький міський округ 29,20 24979 23966 місто Котельніч
5 Первомайський міський округ 840,22 6147 6534 смт Первомайський
6 Слободський міський округ 49,60 34460 33115 місто Слободський

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 8 тисяч
2007
Кіров 466,3 Біла Холуниця 11,5
Кірово-Чепецьк 86,0 Луза 11,4
В'ятські Поляни 39,0 Уржум 11,4
Слобідське 35,1 Кірс 11,3
Котельнич 27,0 Нолінськ 10,5
Омутнінськ 25,0 Вахруши 10,5
Яранськ 19,7 Малмиж 9,0
Совєтськ 16,5 Первомайський 8,9
Сосновка 12,3 Муригіно 8,3
Зуєвка 12,3 Оричі 8,0

Географічна зона[ред.ред. код]

Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — В'ятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні річки — річки басейну Волги (В'ятка, Кама).

Клімат[ред.ред. код]

Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область відноситься до зони достатнього зволоження.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.

Промисловість[ред.ред. код]

Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целлюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.

Народні промисли[ред.ред. код]

Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.

Транспорт[ред.ред. код]

У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.

Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (КіровКотлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.

Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.

Основною водною магістраллю є р. В'ятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по В'ятці і її притоках - 1800 км.

Уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Архангельська область
Flag of Vologda oblast.svg Вологодська область
Flag of Komi.svg Республіка Комі Flag of Perm Krai.svg Пермський край
Flag of Kostroma Oblast.svg Костромська область
Flag of Nizhny Novgorod Region.svg Нижньогородська область
Gray compass rose.svg Flag of Perm Krai.svg Пермський край
Flag of Mari El.svg Марій Ел
Flag of Tatarstan.svg Татарстан
Flag of Udmurtia.svg Удмуртія