Закон Кюрі — Вайса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон Кюрі — Вайса, Закон Кюрі — Вейса — закон, який описує залежність магнітної сприйнятливості парамагнітних речовин від температури, у яких внаслідок кооперативних ефектів проявляється феромагнетизм. У цьому випадку спостерігається відхилення ідеальної залежності магнітної сприйнятливості від температури описаної законом Кюрі (). При температурах вище точки Кюрі залежність описується формулою:

де:

У випадку фазового переходу парамагнетика у феромагнітний стан відрізок прямолінійної залежності графіку кривої проєктується в позитивну ділянку осі температур вказуючи температуру фазового переходу Tc (температура Кюрі). У багатьох речовинах закон Кюрі — Вайса не описує цю залежність при температурах близьким до критичної точки Кюрі, оскільки він базується на теорії одноелектронного наближення. У таких випадках критичну залежність описують формулою:

де  — критичний індекс. При температурах T ≫ Tc закон Кюрі-Вайса виконується, хоча в цьому випадку значення Tc є дещо більшим від дійсної температури Кюрі.

Фери- та антиферомагнетики[ред. | ред. код]

У феримагнітних та антиферомагнітних системах залежність магнітної сприйнятливості від температури вище температур фазового переходу (температура Нееля, ) описується дещо модифікованою формулою:

У цьому випадку відрізок прямолінійної залежності графіку кривої проєктується у негативну ділянку осі температур вказуючи температуру антиферомагнітного фазового переходу TN (температура Нееля).

Джерела[ред. | ред. код]