Закон складового сингармонізму
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Закон складового сингармонізму (грец. syn — разом і harmonia — співзвучність) — закон, за якого звуки в складі сполучалися за принципом їх однорідності з погляду передньої і непередньої артикуляції: палаталізовані приголосні поєднувалися з голосними передньої артикуляції, непалаталізовані — з голосними непередньої артикуляції.
Наприклад, мы-шь, же-на, бы-ти, чь-то, дъ-ра-ти.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Крижанівська О. І. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О. І. Крижанівська. — К.:ВЦ «Академія»,2010. — 248с.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |