Залежність маса — світність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Залежність маса — світність — співвідношення між масою M і світністю L зорі головної послідовності, яке зазвичай представляють у вигляді ступеневой залежності LM з певним показником ступеня a. Цей показник ступеня не є універсальним вздовж всієї головної послідовності і зберігає більш-менш стале значення лише в обмеженому діапазоні мас[1]. Зазвичай 1 < a < 6.[2] Значення a = 3.5 зазвичай використовується для зір головної послідовності[3] з масами 2 M < M < 20 M і не застосовується до червоних гігантів або білих карликів. У разі досягнення зорею межі Еддінгтона значення a = 1.

Для різних діапазонів мас зір залежність маса-світність виглядає так:[2][4]

Для зір із масами менше 0.43 M основним механізмом перенесення є конвекція, що значно змінює співвідношення. Для зір з масами, що перевищують 20 M, залежність набуває вигляду LM[2]. Можна показати, що ця зміна залежності виникає завдяки збільшенню тиску випромінювання у масивних зорях.

Дані рівняння отримані емпірично на основі мас зір в подвійних системах, відстань до яких відомо з вимірювань паралаксів або з інших методів. При нанесенні даних про досить велику кількість зір на графік з логарифмічним масштабом осей точки утворюють лінію, нахил якої показує величину a.

Залежність маса-світність може бути використана для визначення часу життя зорі, яке приблизно пропорційно відношенню M/L.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маса — світність залежність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 272. — ISBN 966-613-263-X.
  2. а б в Salaris, Maurizio; Santi Cassisi. Evolution of stars and stellar populations. — John Wiley & Sons, 2005. — С. 138—140. — ISBN 0-470-09220-3.
  3. Mass-luminosity relationship. Hyperphysics. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 23 серпня 2009.
  4. Duric[en], Nebojsa[en]. Advanced astrophysics. — Cambridge University Press, 2004. — С. 19. — ISBN 978-0-521-52571-8.