Головна послідовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма Герцшпрунга — Рассела з нанесеними 2300 найближчими зорями (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю.

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На неї потрапляє понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема — Сонце.

Історія[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

У верхню (ліву) частину головної послідовності потрапляють зорі високої світності та температуриблакитні гіганти. Якщо рухатися вздовж головної послідовності вправо донизу світність та температура зір зменшується. У праву (нижню) частину потрапляють червоні карлики[1].

Сонце розташовано на головній послідовності десь посередині — у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2).

Джерела енергії[ред. | ред. код]

Джерелом енергії зір головної послідовності є реакції термоядерного синтезу, у яких водень перетворюється на гелій[1].

У зір малої маси перетворення Гідрогену на Гелій відбуваються шляхом водневого циклу.

Зі збільшенням маси зорі все більшого значення набуває вуглецево-азотний цикл.

У зір із масою більше 1,2M саме цей механізм енерговиділення є головним[2].

Еволюційне значення[ред. | ред. код]

Докладніше: Еволюція зір

За сучасною теорією зоряної еволюції, на головну послідовність потрапляють протозорі, коли їх ядрі розпочинаються термоядерні реакції водневого циклу[3]. Час «спалювання» Гідрогену в ядрі зорі порівняно великий і залежить від її маси. Для Сонця цей час становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює  млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Саме цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Вуглецево-азотний цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 88. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Derek Ward-Thompson; Anthony P. Whitworth (2011). An Introduction to Star Formation. Cambridge University Press. с. 119. ISBN 978-1107627468.