Залишкова працездатність людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Залишкова працездатність людини — це фактичний функціональний стан людини віком 60 років і старше, що дозволяє успішно виконувати професійні, виробничі, повсякденні задачі і оцінюється у відсотках відповідно можливостей здорового молодого робітника (віком до 30 років).

Для оцінки використовують наступні об'єктивні функціональні показники: рівень когнітивних можливостей за клінічною шкалою (MMSE); об'єм самообслуговування за індексом Бартела); м'язової сили стискання кісті (сума показників лівої та правої руки); оцінка стану зорових, слухових і рухових можливостей та успішності відповідної корекції; статичне балансування;  тактильна продуктивність; слухова продуктивність; успішність роботи з сенсорною панеллю; зорова продуктивність (кількість вірних відповідей за цвилину); кількість вірних відповідей у тесті на пропущену цифру за хвилину комп'ютерна модель оцінки розумової продуктивності); максимальна кількість натискувань на кнопку комп'ютера, комп'ютерна модель теппінг-теста; оперативна пам'ять людини; життєва ємність легень; середній час зорово-моторної реакції у мілісекундах (комп'ютерна модель тестування); мода варіабельності часу зорово-моторної реакції у мілісекундах ; середній час відповіді у тесті оцінки розумової продуктивності.

Шкала оцінки відсотка залишкової працездатності людини:

  • 90 % — 100 % оцінюють як високий рівень і характеризує показник залишкової працездатності, який відповідає можливостям осіб молодого віку.
  • 70 % -  89 % оцінюють як рівень вище середнього, характеризує показник залишкової працездатності, як можливе використання праці на виробництві, але клас напруженості і важкості не повинен перевищувати 2 клас за гігієнічною класифікацією праці.
  • 50 % — 69 % середній рівень характеризує ефективність діяльності яку можливо збільшити за допомогою геронтотехнологій.
  • 20 % — 49 %  рівень нижче середнього, що відображає перенапруження функціональних систем організму і потребує більш глибокої корекції.
  • 1 % -19 % низький рівень залишкової працездатності людини, що має потребу в технологіях нагляду, підтримки та підказок, при цьому звужена її соціальна активність. [8[1]].

Термін «залишкова працездатність людини» концептуально було запропоновано академіком Чеботарьовим Д. Ф. і професором Стеженською О. І. [[2]], як визначення залишкової частини працездатності людини перед пенсійного віку. Семантично термін визначав загальну працездатність людини похилого віку, однак, термін змістовно носив абстрактний характер.

Інноваційний розвиток технологій суттєво змінив характер багатьох професій особливо фізичної праці. На сьогодні внесок фізичних зусиль до загального промислового виробництва не перевищує 10 %.

Таким чином, знизились стандарти загальної працездатності для осіб різного віку. Доведена медико-біологічна доцільність фізичної активності і раціональна організація праці. Що поширює можливості залучення осіб старшого віку до робіт у пенсійному віці. Постійне збільшення вимог на робочих місцях до когнітивних можливостей передбачає безперервне навчання та перенавчання персоналу. У зв'язку з цим виникла необхідність у кількісній характеристиці обґрунтування залишкової працездатності людини у віці 60 років і старше, задля індивідуальної оцінки працездатності та дієздатності. Розроблені нормативи об'єктивної оцінки функціональних можливостей людини [1, 3-8]. Функціональні можливості, що визначають 47,54 % фактичної працездатності людини у віці 60-89 років достовірно обумовлено прискореним старінням. Вивчення залишкової працездатності людини у віці 60 років і старше показало, що близько 57 % осіб похилого віку та 96,7 % осіб старечого віку потребують застосування ергономічних інновацій на виробництві та у побуті для підвищення фізичної незалежності від сторонньої допомоги і компенсування вікового зниження працездатності. Дослідження показало, що залишкова працездатність людини віком 60 років і старше обумовлена наступними факторами: професійно-трудовими 17,04 %, сімейно-побутовими 15,31 %, рівнем здоров'я 12,74 %, фізичною активністю 12,73 %, характером харчування 10,53 % [1, 3-8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Томаревська, Олена (2014). Попередження про переадресування. www.google.com.ua (русский). Проблемы старения и долголетия. Процитовано 2016-11-15. 
  2. Чеботарев, Дмитрий (1981). Роль факторов производственной среды в профилактике раннего профессионального старения (російською). Вестник Академии Медицинских Наук СССР. с. С. 37 – 44. 

Джерела[ред. | ред. код]

1. Томаревская Е.С., Поляков А. А. Остаточная работоспособность людей старше 60 лет: возможности и перспективы / Е. С. Томаревская, А. А. Поляков // Проблемы старения и долголетия. — 2014. — Т 23, № 3. — С. 306—318. 

2. Чеботарев, Д. Ф. Роль факторов производственной среды в профилактике раннего профессионального старения / Д. Ф. Чеботарев, Е. И. Стеженская, В. В. Крыжановская // Вестник Академии Медицинских Наук СССР. — 1981. — № 3. — С. 37 — 44.

3. Poliakov, O.A. Body mass index and functional performance of the elderly persons  / O.A. Poliakov, O.S. Tomarevskaya // Advances in Gerontology. — 2011. -  N 4. — P. 69 — 73 .

4. Поляков, О. А. Фізіологічна і гігієнічна характеристика загальної працездатності осіб «четвертого віку» / О. А. Поляков, Н. О. Прокопенко, О. С. Томаревська // Проблемы старения и долголетия. — 2010. — Т. 19, № 2. — С. 197—208.

5. Tomarevska, O.S. The possibilities for ensuring overall residual capacity the elderly people in the information world / O.S. Tomarevska, O.A. Poliakov //  The 20th IAGG Congress of Gerontology and Geriatrics «Digital Ageing: A New Horizon for Health Care and Active Ageing» (Seoul, Korea, 23 — 27 June 2013) / The Journal of  Nutrition, Health & Aging — 2013. — Vol. 17, supplement 1. — P. S353.

6. Томаревская Е. С. Остаточная работоспособность людей старше 60 лет / //Реструктуризация человеческих ресурсов на евразийском пространстве: современные тенденции: сб. науч. статей. — Саратов: Поволжский институт управления им. П. А. Столыпина, 2014. — С. 138—147.

7. Tomarevska O., Poliakov O. Functional decline and residual working capacity of the elderly people / O. Tomarevska, O. Poliakov // ICFSR 2015 «International Conference on Frailty and Sarcopenia Research», (Boston, MA, USA April 23-25 2015): The Journal of Frailty & Aging. — 2015. — Vol. 4, Suppl. 1. — Р. 56 — 57.

8. Poliakov O., Tomarevska O. The residual capacity of elderly employees / O. Poliakov, O. Tomarevska // IAGG-ER 8th Congress Dublin 2015 The International Association of Gerontology and Geriatrics European Region Congress «Unlocking the Demographic Dividend» (Dublin, Ireland April 23 — 26, 2015) Congress abstract: Irish Ageing Studies Review. — 2015. — Vol. 6., Issue 1. — P. 282—283.