Залізний міст (Англія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Залізний Міст (Англія))
Перейти до: навігація, пошук
Залізний міст
Залізний міст
Залізний міст.
52°37′38″ пн. ш. 2°29′07″ зх. д. / 52.6272444° пн. ш. 2.4855333° зх. д. / 52.6272444; -2.4855333
Офіційна назва The Iron Bridge
Галузь застосування Спочатку - комбінований, з 1934 року - пішохідний
Перетинає Северн
Країна Велика Британія
Місце розташування Село Айронбрідж, графство Шропшир, Великобританія
Тип конструкції арковий
Матеріал Чавун
Основний проліт 31 м
Загальна довжина 60 м
Висота склепіння над водою 12 м
Дата початку будівництва 1775 рік
Дата відкриття 1 січня 1781 року
Залізний міст у Вікісховищі Координати: 52°37′38″ пн. ш. 2°29′07″ зх. д. / 52.6272444° пн. ш. 2.4855333° зх. д. / 52.6272444; -2.4855333

Залізний міст, або Чавунний міст (англ. The Iron Bridge) — міст через річку Северн в улоговині Айрон-Брідж, біля села Айронбрідж у англійському графстві Шропшир. Побудований у 1775—1779 роках. Вважається, що це був перший міст у світі, зроблений з металу (чавуну) [Джерело?] і до того ж найбільша металева споруда своєї епохи.[1] На виробництво деталей мосту було витрачено 378 т чавуну.[2] У XVIII столітті чавун був ще дорогим матеріалом для того, щоб його використовували для будівництва таких великих споруд. Однак, після побудови нової доменної печі неподалік від річки Северн, ціни на чавун в регіоні знизилися і місцеві інженери і архітектори взялися вирішити давню проблему з переправою через річку у цьому місці.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Промисловість, що зростала на території міст Колбрукдейл і Брослі потребувала надійної переправи через річку.

Залізний міст
Залізний міст

1773 року місцевий архітектор Томас Фарнолльз Прітчард запропонував заводчику Джону Уілкінсону з міста Брослі побудувати залізний міст через річку Северн.[3] 1775 року він закінчив роботи над проектом мосту і Абрагам Дербі III, хазяїн заводу у місті Колбрукдейл, був уповноважений вилити деталі конструкції мосту і побудувати міст.

На це було виділено 3200 фунтів і Дербі погодився. Хоча передбачалося, що знадобиться 300 т заліза (вартістю 7 фунтів за тону) в решті решт було використано 379 т, що коштували Дербі і його компанії близько 3000 фунтів. Крім того, витрати пішли на кам'яні роботи і на складання мосту, одже проект виявився значно дорожчим аніж передбачалося відразу. Дербі поніс більшу частину витрат і мав через це борги на все своє подальше життя.

Це був перший міст такого роду, він не мав аналогів і архітектори ще не мали досвіду у будівництві таких мостів і для зведення цього мосту був обраний принцип, прийнятий у будівництві дерев'яних мостів. Кожний елемент каркасу був вилитий окремо і потім всі ці елементи були о'бєднані поміж собою так, як це було прийнято у дерев'яному будівництві.

Міст було споруджено влітку 1779 року, всього за три місяці. Однак, будівництво дороги до мосту тривало ще понад рік і він був відкритий для використання на Новий Рік 1 січня 1781 року.

Ремонти[ред.ред. код]

Тріщина на мосту
Тріснуті опори

Вже через кілька років після спорудження мосту у кам'яних стоянах почали з'являтися тріщини, спричинені рухом ґрунтів. Проти де-яких тріщин були вжиті заходи — вони були закріплені стяжками, але інші були залишені. Близько 1802 року південний кам'яний стоян зруйнувався і був замінений тимчасовою дерев'яною аркою, яка потім була замінена залізною аркою. Досвід будівництва мосту був переосмислений і при будівництві інших мостів використовували набагато менше металу.

Сьогодні у металоконструкціях мосту налічується до 70 тріщин, однак він і досі знаходиться у експлуатації.[4]

Поселення Айронбрідж[ред.ред. код]

Список зборів за користування мостом
Пішоходи на Залізному Мості. На дальньому плані видно село Айронбрідж

Неподалік від моста незабаром виникло поселення Айронбрідж, що в перекладі з англійської означеє Залізний Міст. Цьому сприяли туризм і постійний рух через міст.

Сьогодні Айронбрідж є одним з 21 британських символів.

Сучасність[ред.ред. код]

Залізний міст. Вид згори.

Міст було остаточно закрито для транспортних засобів 1934 року, але пішохідний рух було залишено і з пішоходів бралися грошові збори до 1950 року, коли власність мосту перейшла Раді графства Шропшир. Сьогодні він є власністтю Телфорд і Рекін міської ради.

Улоговина Айрон-Брідж, у якій знаходяться Залізний Міст і селище Айронбрідж, є популярним об'єктом для туристів і занесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Література[ред.ред. код]

  • The Iron Bridge by Sir Neil Cossons and Barrie Trinder (Ironbridge Gorge Museum Trust and Moonraker Press, 1979) A revised edition is due out in March 2002.
  • The Iron Bridge and the Town a site guide (Ironbridge Gorge Museum Trust, 1995)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]