Засуха Тетяна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Засуха Тетяна Володимирівна
НДУ 6 Засуха Тетяна Володимирівна.jpg
Тетяна Засуха
Народилася 25 квітня 1964(1964-04-25) (58 років)
Пологи,
Васильківський район,
Київська область, УРСР
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність політична діячка
Відома завдяки Народний депутат України
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Членство Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
Діти Засуха Андрій Анатолійович
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Сайт zasukha.openua.net/bio.php

Тетя́на Володи́мирівна Засу́ха (*25 квітня 1964, Пологи, Васильківський район, Київська область, Українська РСР) — український політик та підприємець, член Партії регіонів (з листопада 2005), народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з липня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Герой України, доктор сільсько-господарських наук, кандидат біологічних наук.

Чоловік — Анатолій Андрійович Засуха, екс-голова Київщини.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 25 квітня 1964 (с. Пологи, Васильківський район, Київ. обл.); українка; мати Войтенко Антоніна Федотівна (1936) — пенсіонер; чоловік Засуха Анатолій Андрійович (1958) — колишній голова Київської облдержадміністрації і обласної ради; син Андрій (1986) — президент футбольного клубу «Колос» (Ковалівка).

За фактом нецільового використання коштів державного бюджету в особливо великих розмірах слідчим відділом УМВС України на Південно-Західній залізниці 09.02.2005 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 КК України (Порушення законодавства про бюджетну систему України).

Освіта і наука[ред. | ред. код]

Білоцерківський сільсько-господарський інститут (1986), зооінженер; Київський державний педагогічний інститут (1992), біолог; кандидатська дисертація «Вплив сапонітової добавки на продуктивність і біологічну цінність продукції великої рогатої худоби і свиней» (Інститут кормів УААН, 1993); докторська дисертація «Нові дисперсні матеріали у тваринництві» (Інститут кормів УААН, 1997).

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.06, виборчий округ № 94, Київ. обл., самовисування. За 50.92 %, 13 суперників. На час виборів: народний депутат України, член АПУ. член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (06.2002-04.04), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (04.-12.2004), позафракційна (12.2004-04.05), член групи «Союз» (04.-05.2005), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з 11.2005), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 04.2006 від Партії регіонів, № 117 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

Народний депутат України 6 скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 138 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

Парламентські вибори 2012 року[ред. | ред. код]

На виборах у Верховну Раду України 2012 року згідно з підсумковим протоколом окружної виборчої комісії (ОВК) визначена переможцем в одномандатному виборчому окрузі № 94.[5] При цьому Віктор Романюк, кандидат у депутати від Об'єднаної опозиції, оскаржив у ЦВК дії окружкому, який визнав недійсними голосування на 27 дільницях округу, на яких проголосували близько 30 тисяч жителів області[6] (за іншими даними — 15 тисяч[7]). За заявою представників Об'єднаної опозиції на цьому окрузі з відривом у 10 тисяч голосів переміг саме Віктор Романюк.[6]

Рішенню ОВК передували 28 судових позовів про визнання виборів недійсними на окремих виборчих дільницях (на кожній з яких зі значним відривом переміг кандидат від ВО «Батьківщина») до Обухівського та Васильківського районного судів.[8] Значна частина позовів була подана від кандидата Тетяни Засухи, інші — від маловідомих кандидатів. В усіх 17 позовах поданих до Обухівського суду підставою для визнання виборів недійсними було те, що в день виборів на засідання відповідних ДВК не допустили спостерігачів. — Хоча, за інформацією Громадської мережі «ОПОРА», більшість цих дільниць на той час вже здала протоколи до ОВК, і відповідних скарг не надходило.[9]

У зв'язку з подальшим рішенням ОВК № 94 заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна зазначила, що «оголошені головою ОВК відомості не відображають результатів волевиявлення. Якщо раніше голоси на дільницях кралися, то в цьому окрузі здійснили злочинний розбій».[7].

В результаті ЦВК ухвалила звернутися до ВР з проханням призначити перевибори в 94 окрузі, тому що вони відбулися з порушеннями законодавства.[10]

Підприємництво[ред. | ред. код]

Тетяна Засуха очолює агрофірму «Світанок», яка базується у селі Ковалівка, Васильківський район, Київська область. Підприємство орендує близько 45 тис. гектарів землі в Київській та Житомирській областях у 13 тис. орендодавців.[11]

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік — Засуха Анатолій Андрійович, народний депутат України. Син Андрій (1986). Сім'я живе у селі Ковалівка, яка фактично стала власністю Засух.[12]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. В обуховском округе №94 победу отдали Засухе [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] — ЛІГА.Новости, 04.11.2012.
  6. а б ЦВК «освятила» перемогу Засухи [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] — УНІАН, 05.11.2012.
  7. а б ЦВК прийняла перемогу Засухи [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Українська правда, 05.11.2012.
  8. Суди вирішили допомогти Засусі боротися з опозиціонером Романюком [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Українська правда, 31.10.2012.
  9. Київщина: Однакові справи — різні судові рішення [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.]ОПОРА, 01.11.2012.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 25 грудня 2012. 
  11. Колгосп у головах [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] — Український тиждень, 28.02.2011.
  12. КИЕВЩИНЕ ОБКАТЫВАЮТ ФЕОДАЛЬНЫЙ УКЛАД СТРАНЫ [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.], 28 января 2016
  13. Указ Президента України № 875/2003 від 21 серпня 2003 року «Про присвоєння звання Герой України»
  14. Указ Президента України № 1078/2001 від 13 листопада 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»
  15. Указ Президента України № 1224/98 від 10 листопада 1998 року «Про відзначення нагородами України працівників агропромислового комплексу»
  16. Указ Президента України № 1060/95 від 16 листопада 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»

Посилання[ред. | ред. код]