Засуха Анатолій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Засуха Анатолій Андрійович

Час на посаді:
9 грудня 2004 — 1 лютого 2005
ПопередникПриймаченко Микола Іванович
НаступникПриймаченко Микола Іванович

Час на посаді:
листопад 2000 — 6 вересня 2001
ПопередникБаранюк Микола Дмитрович
НаступникБаранюк Микола Дмитрович

Час на посаді:
22 вересня 1996 — 19 січня 2005
ПопередникСінько Василь Данилович
НаступникЖовтяк Євген Дмитрович

Народився13 червня 1958(1958-06-13) (60 років)
с. Пологи Васильківського району Київської області
ДружинаЗасуха Тетяна Володимирівна
Особистий підписПідпис Засуха А.А..jpg
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Командор ордена Святого Григорія Великого
Заслужений працівник сільського господарства України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Орден Дружби
Україна Народний депутат України
2-го скликання
позапартійний 11 травня 1994 10 липня 1997

Засуха Анатолій Андрійович (*13 червня 1958, с. Пологи Васильківського району Київської області) — український політик. Голова Київської обласної державної адміністрації 22 вересня 1996 — 19 січня 2005, голова Київської обласної ради листопад 2000 — 6 вересня 2001, 9 грудня 2004 — 1 лютого 2005.

Освіта: Білоцерківський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «агрономія» (1984).

Свою трудову діяльність розпочав у 1975 році учнем Білоцерківського філіалу Українського навчального комбінату. Працював водієм Української машино-випробувальної станції. Після проходження служби у лавах Радянської Армії (1976—1978 роках) поступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1984 році, отримавши спеціальність вченого агронома. З 1984 до 1985 року — агроном, секретар партійної організації колгоспу «40 років Жовтня» Васильківського району. З 1985 до 1993 року — голова колгоспу ім. Щорса цього ж району. У 1993-1995 роках перший заступник міністра сільського господарства і продовольства України. З 1994 по 1997 — Народний депутат України 2-го скликання. З 11 жовтня 1995 по 24 вересня 1996 — голова Державного комітету України із земельних ресурсів. 22 вересня 1996 — 19 січня 2005 — голова Київської обласної державної адміністрації. листопад 2000 — 6 вересня 2001, 9 грудня 2004 — 1 лютого 2005 — голова Київської обласної ради.

Кримінальні справи[ред. | ред. код]

У 2005 році був оголошений в міжнародний розшук, оскільки став фігурантом кількох кримінальних справ за підозрою в зловживанні владою та службовому підробленні.[1][2] З 2006 року працює заступником губернатора Московської області Бориса Громова.[3]

Але вже у 2006 році кримінальну справу щодо нього було закрито.[4] Також було за запитом МВС України було припинено розшук в Інтерполі.[5]

Потім знову викликали на допит, він знову втік. Переховувся від слідства в Казахстані. Повернувся в 2008 році.[6]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Засуха Тетяна Володимирівна, народний депутат України. Син Андрій (1986). Сім'я живе у селі Ковалівка, яка фактично стала власністю Засух.[1] Проживають у чотириповерховому будинку з високим парканом. Територія складає 2 га. На території Засух знаходиться дача Леоніда Кучми.[7]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Заслужений працівник сільського господарства України (1993).
  • Державний службовець 1-го рангу (квітень 1994).
  • Орден «За заслуги» III (2000), II ступенів (серпень 2011).
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (вересень 2002).
  • Почесна грамота Верховної Ради України (вересень 2002).
  • Орден Дружби (лютий 2003, Росія).
  • Командорський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Голови Київської обласної державної адміністрації
22 вересня 1996 - 19 січня 2005
Наступник:
Сінько Василь Данилович
Жовтяк Євген Дмитрович
Попередник: Голови Київської обласної ради
9 грудня 2004 - 1 лютого 2005
Наступник:
Приймаченко Микола Іванович
Приймаченко Микола Іванович
Попередник: Голови Київської обласної ради
листопад 2000 - 6 вересня 2001
Наступник:
Баранюк Микола Дмитрович
Баранюк Микола Дмитрович