Західна залізниця (Австрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західна залізниця
Логотип
Зображення
Названо на честь захід
Країна  Австрія
Власник Австрійські федеральні залізниці
Обмеження швидкості 69 метр на секунду
Замовник Empress Elisabeth Railwayd
Оператор Австрійські федеральні залізниці
Дата офіційного відкриття 1860
Максимальний похил 13 ‰
Ширина колії європейська колія
Початкова чи кінцева точка Він-Вестбанхоф, Він-Майдлінг і Зальцбург-Головний
Довжина або відстань 312,2 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Template:Western Railway (Austria)d
Тип електрифікації 15 кВ змінного струму електрифікаціяd
Мапа
CMNS: Західна залізниця у Вікісховищі

Координати: 48°11′48″ пн. ш. 16°20′13″ сх. д. / 48.19680000002777831° пн. ш. 16.33710000002777818° сх. д. / 48.19680000002777831; 16.33710000002777818

Західна залізниця (нім. Westbahn) — двоколійна, частково чотириколійна електрифікована залізнична лінія в Австрії, яка прямує від Відня до Зальцбург-Головний через Санкт-Пельтен-Головний і Лінц-Головний та є однією з головних ліній Австрії. Спочатку вона була відкрита як залізниця Імператриці Єлизавети[en] в 1858 році (Відень — Лінц). Лінія належить і управляється Австрійськими федеральними залізницями (ÖBB).

Маршрути[ред. | ред. код]

Західна залізниця складається із двоколійної Старої західної залізниці (нім. Alten Westbahn, лінія 1) і двоколійної Нової західної залізниці (нім. Neuen Westbahn, лінія 30).

З експлуатаційних причин Західна залізниця доповнюється приміською колією (лінія 23) від Відень-Гюттельдорф до Унтер-Пуркерсдорфа та розвантажувальною колією (лінія 3) від Поттенбрунна через Санкт-Пельтен до Прінцерсдорфа.

Історія[ред. | ред. код]

Лінія була відкрита від станції Відень-Західний до Лінца 15 грудня 1858 року та була продовжена до Зальцбурга 1 серпня 1860 року. Продовження до Мюнхена було відкрито 12 серпня 1860 року. Лінія була побудована kk privilegierte Kaiserin Elisabeth-Bahn («Імператорська та Королівська привілейована залізниця Імператриці Єлизавети», KEB) під керівництвом Германа Дітріха Ліндгайма. Окрім лінії Відень — Зальцбург, ця ж компанія також побудувала залізницю Вельс — Пассау (1861) і залізницю Санкт-Валентин — Зуммерау – Чеські Будейовиці (1872).

Відкриття[ред. | ред. код]

Лінія була дозволена відповідно до договору, укладеного між Баварією та Австрією в 1851 році. Дистанція Відень — Лінц була завершена в 1858 році, а решта лінії до Зальцбурга була відкрита для руху в 1860 році. Спочатку поїздка з Відня до Зальцбурга тривала дев'ять годин. За кілька тижнів до офіційного відкриття імператриця Єлизавета скористалася залізницею для подорожі до свого будинку в Баварії. Імператор Франц Йосиф I і Максиміліан II Баварський були присутні на офіційному відкритті лінії 12 серпня 1860 року.

Література[ред. | ред. код]

  • Alfred Horn (1993). ÖBB Handbuch 1993 (нім.). Vienna.
  • Elmar Oberegger (2007). Zur Geschichte der "Kaiserin Elisabeth-Bahn" (Budweis/Passau/Simbach am Inn/Wörgl-Amstetten-St. Pölten-Wien Westbahnhof) (нім.). Sattledt: Information Bureau of Austria. (Railway history 8)
  • Elmar Oberegger (2008). Zur Vorgeschichte der Westbahn von Wien nach Salzburg. 1815-1856 (нім.). Sattledt: Information Bureau of Austria. (Railway history 12)
  • Österreichischer Lloyd, ред. (1861). Wien bis München. Reisehandbuch für alle Stationen der Kaiserin Elisabeth-Westbahn und der k. bair. Staatsbahn nebst Donaufahrt von Passau bis Wien (нім.). Trieste: Literarisch-Artistischen-Abtheilung des Österreichischen Lloyd. (Lloyd's Guide, vol. VII.2)
  • Beschreibung der eisernen Brücken auf der k.k. Kaiserin Elisabethbahn auf der Strecke von Wien nach Salzburg. Allgemeine Bauzeitung, Yearbook (нім.): 166—177. 1861. Процитовано 9 лютого 2013. (from the site of the Austrian National Library)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західна залізниця (Австрія)