Перейти до вмісту

Європейська колія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розповсюдження різних ширин колії по світу.
(Див. таблицю за кольорами нижче)

Залізниця стандартної колії (в Україні поширена назва — європейська колія) — залізниця із шириною колії 1435 мм (4 фути 8½ дюймів). Стандартну колію також називають стефенсонівською колією (на честь Джорджа Стефенсона), міжнародною колією, колією UIC, уніфікованою колією, нормальною колією в Європі,[1][2][3][4][5] та SGR у Східній Африці. Це найпоширеніша ширина колії у світі: її використовують близько 60% усіх залізничних ліній[6].

Усі лінії швидкісних залізниць використовують стандартну колію, за винятком ліній у Росії[en], Фінляндії[en], Узбекистані[en] та деяких ділянок ліній в Іспанії[en][7]. Відстань між внутрішніми краями головок рейок визначається як 1435 мм, за винятком Сполучених Штатів, Канади та деяких історичних британських ліній, де вона визначається в американських / британських імперських одиницях[en] як рівно «чотири фути вісім з половиною дюймів»,[8] що еквівалентно 1435,1 мм.

В Україні, залізнична мережа якої історично використовує п'ятифутову (російську) колію (1524—1520 мм), наразі триває процес розбудови ліній європейського стандарту. Цей перехід є частиною стратегії інтеграції української залізниці до Транс'європейських транспортних мереж (TEN-T) у межах вступу України до Європейського Союзу[9].

Історія

[ред. | ред. код]
фут′ дюйм″ мм
5′ 6″ 1676
5′ 5,85″ 1668
5′ 3″ 1600
5′ 1524
4′ 11,85″ 1520
4′ 8,5″ 1435
4′ 6″ 1372
3′ 6″ 1067
3′ 5,35″ 1050
3′ 3,37″ 1000
3′ 4,1″ 950
3′ 914
2′ 6″ 762
2′ 5,55″ 750
2′ 610
1′ 11,6″ 600

Оскільки залізниці окремих країн розвивалися, стикалися й з'єднувалися між собою, з часом виникла потреба ухвалити рішення про єдину ширину колії (відстань між внутрішніми сторонами рейок). Зрештою в значній частині світу було затверджено «стандартну колію» 1435 мм (4 фути 8½ дюймів), що спростило поєднання залізничних систем.

Перші залізничні лінії в шахтарських районах на північному сході Англії мали ширину колії 4 фути 8 дюймів (1422 мм); крім того, в Англії була в ужитку ще широка колія. А в Шотландії перші залізниці мали ширину 4 фути 6 дюймів (1372 мм) (шотландська колія). У 1846 році в обох країнах колії цих залізниць було розширено до стандартної колії.

У деяких районах США, головним чином на північному сході, була прийнята стандартна ширина колії, оскільки найперші поїзди було закуплено у Великої Британії. Але до другої половини XIX століття у Великій Британії та США вже існувало декілька варіантів ширини колії. Американці дуже повільно змінювали ширину колії своїх залізниць, але знищення значної частини залізниці під час Громадянської війни на Півдні, де ширина колії складала 5 футів (1524 мм), значно прискорило перехід на стандартну колію.

Початок запровадження колії 4 фути 8 ½ дюйма

[ред. | ред. код]

Джордж Стефенсон використав колію 4 фути 8 ½ дюйма (1435 мм) (з додатковим півдюймом, що є обов'язковим на кривих[10]) на залізниці Ліверпуль — Манчестер. Початок будівництва — 1826 рік, відкриття 30 вересня 1830 року. Успіх цього проєкту дав Джорджу Стівенсону і його сину Роберту замовлення на низку інших залізничних проєктів. Але тим часом будувались Залізниця Честер — Біркенхед, початок будівництва 12 липня 1837 року, ширина колії 4 футів 9 дюймів (1448 мм);[11] Залізниця Східних Графств, початок будівництва 4 липня 1836 року, ширина колії 5 футів (1524 мм);[12] Залізниця Лондон — Блеквол, початок будівництва 28 липня 1836 року, ширина колії 5 футів;[13] Залізниця Лондон — Брайтон, початок будівництва 15 липня 1837 року, ширина колії 4 фути 9 дюймів;[14] Залізниця Манчестер — Бірмінгем, початок будівництва 30 червня 1837 року, ширина колії 4 фути 9 дюймів;[15] Залізниця Манчестер — Лідс, початок будівництва 4 липня 1836, ширина колії 4 фути 9 дюймів[15] Залізниця Північ — Схід, початок будівництва 4 липня 1836 року, ширина колії 5 футів 0 дюймів[16]. При ширині колії 4 фути 9 дюймів перешивати на 4 фути 8 ½ дюйма в (1435 мм) колію не треба.

Авторитет Стівенсона — мабуть, провідна причина прийняття 4 фути 8 ½ дюйма (1435 мм) за стандарт і його широке застосування.

Королівська комісія

[ред. | ред. код]

У 1845 році Королівська комісія оголосила вирок на користь стандартної колії: у Великій Британії Стівенсонську колію обрано, базуючись на тому, що її загальна довжина в королівстві була у вісім разів більшою, ніж головного суперника — Великої Західної залізниці з шириною колії (7 футів 0¼ дюйми або 2140 мм). Прийнятий у 1846 році Уніфікувальний закон наголошував, що всі залізниці, призначені для пасажирських перевезень, мають пристосувати колію до стандартної — 4 фути 8 ½ дюйми (1435 мм) і в Ірландії — 5 футів 3 дюйми (1600 мм). Після прийняття цього закону більшість залізниць перешили колію згідно з новим стандартом.

Походження

[ред. | ред. код]

Існує міська легенда про те, що ширина колії 1435 мм (4 фути 8½ дюймів) пов'язана з шириною колії давньоримської брички. Цю легенду спростовано[17]. Історично склалося так, що в бричок відстань між колесами була приблизно 1524 мм (5 футів)[17]. Крім того, у залізничного рухомого складу ширина габариту вимірюється по найвіддаленіших точках колеса (є дані, що перші залізниці теж вимірювалися таким чином), але з часом стало зрозуміло, що стане ліпше, якщо гребінь колеса буде розташовуватися на внутрішній грані рейки (відповідно вимірюється зазор між унутрішніми гранями рейок).

На кінних залізницях не існувало стандартної колії, але можна довільно згрупувати: на півночі Англії не менш 4 футів[18]. Вільямська шахтна залізниця, побудована до 1763, мала ширину 5 футів; Джон Бленкинсопська Міддлтонська залізниця (англ. Middleton Railway) мала ширину 4 фути, але була розширена до 5 футів задля використання Бленкинсопського двигуна.[18]. Інші залізниці мали ширину колії 4 фути 4 дюйми в Біаміші або 4 фути 7,5 дюймів (Біггес-Мейн та Кентон й Кокслодж).[18].

Джордж Стефенсон, отримавши фах механіка парових машин, на початку своєї кар'єри працював машиністом на вугільних копальнях графства Дарем. Він використовував ширину колії в 4 фути 8 дюймів у Нортумберленді й Даремі, а також на Кіллінгворзовській залізниці[18]. Хеттон та Спрінгвелл використовують таку саму ширину колії.

Stockton and Darlington Railway (S&DR) було побудовано для перевезення вугілля з шахт поблизу Шилдона в порт Стоктон-он-Тіз. S&DR початково мала ширину колії 4 фути 8 дюймів (1422 мм) і була споруджена з урахуванням ширини колії на вугільних шахтах. Після будівництва ця ширина використовувалася ще 15 років до того, як її було змінено на (1435 мм).[18][10].

Розбудова європейської колії в Україні

[ред. | ред. код]

Залізниці України, що прилягають до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини, мають дільниці з європейською (1435 мм) колією. Окрім ділянок від прикордонних станцій до першої станції на території сусідньої країни (Чоп — Чєрна-над-Тисою, Чоп — Загонь, Рава-Руська — Гребенне, Рава-Руська — Верхрата), існує чимало ліній, що заходять далеко вглиб України.

Сучасний стан та експлуатовані дільниці

[ред. | ред. код]
  • Закарпатський вузол:
    • Залізнична лінія Чоп — Батьово — Королево — Дякове (103 км) з відгалуженням колії 1435 мм від Батьово до Мукачева (26 км) — стратегічний чотириколійний коридор на станціях із колійним розвитком.
    • Залізнична лінія Ужгород — Чоп (22 км). Будівництво стартувало у квітні 2024 року. У вересні 2025 року ділянку було відкрито, що дало можливість запустити пряме пасажирське сполучення між Ужгородом та містами Європейського Союзу (Відень, Братислава, Будапешт, Прага). Проєкт співфінансувався грантом ЄС у межах програми Connecting Europe Facility (CEF).[19][20][21]
  • Львівський напрямок:
    • Залізнична лінія Мостиська I — Мостиська II кордон (9 км).
    • Залізнична лінія Рава-Руська — Держкордон (8 км). Модернізація цієї ділянки дозволила запустити пасажирське сполучення зі Львова до Варшави (через хаб у Раві-Руській).
    • Залізнична лінія Стар'ява — Хирів (9 км).
    • Залізнична лінія Нижанковичі — Хирів (23 км).
  • Північний та південний напрямки:

Стратегія Єврокомісії та ЄІБ щодо інтеграції залізниць

[ред. | ред. код]

Влітку 2023 року Єврокомісія спільно з Європейським інвестиційним банком розробили стратегію інтеграції залізниць України та Молдови в європейську систему Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T)[9][22]. Стратегія передбачає комбінований підхід: будівництво нових дільниць паралельно з існуючими (1520 мм), використання суміщеної колії на складних рельєфах та створення мультимодальних логістичних центрів. Фінансування забезпечується грантами Connecting Europe Facility (CEF) та фондом Ukraine Facility.

План розбудови євроколії розбито на три етапи (до 2030, 2040 та 2050 років), які поступово просуватимуть мережу 1435 мм із заходу на схід та південь.

1. Базова мережа (короткострокові проєкти до 2030 року)

На цьому етапі пріоритетом є з'єднання західного кордону з найближчими обласними центрами. Станом на 2026 рік у стадії реалізації перебувають:[9]

  • Мостиська — Скнилів — Львів: Проєкт прокладання 72,9 км євроколії. У липні 2025 року ЄС виділив 76 млн євро грантової допомоги (CEF 2024). Будівництво стартувало у 2026 році. До 2027 року планується довести колію до станції Скнилів (поблизу аеропорту), а до 2030 року — безпосередньо до Двірця Львова, що дозволить європейським поїздам курсувати без зміни візків.[23][24][25]
  • Чернівці — Вадул-Сірет — Сучава: У 2024 році виграно грант на проєктування ділянки від кордону до Чернівців (близько 40 км)[26]. Будівельні роботи розпочато у 2026 році[27], а повноцінний запуск євроколії до міста заплановано до 2030 року.[28]
  • Ягодин — Ковель — Луцьк: Розбудова близько 80 км європейської колії на Волині.

2. Розширена базова мережа (до 2040 року)

Прокладання магістралей вглиб країни для з'єднання столиці та портів:[9]

  • Осі до Києва: Розбудова Північноморсько-Балтійського коридору (Дорогуськ — Ковель — Коростень — Київ) та головного пасажирського швидкісного коридору (Перемишль — Львів — Тернопіль — Вінниця — Київ).
  • Південний напрямок: З'єднання Вінниця — Одеса та розбудова транскордонного маршруту Ясси (Румунія) — Кишинів (Молдова) — Одеса для забезпечення надійного виходу до Чорного моря.

3. Комплексна мережа (до 2050 року)

Довгостроковий план повної інтеграції, що передбачає охоплення східних та південно-східних регіонів: продовження магістралей від Києва до Полтави та Харкова, відгалуження на Дніпро та Запоріжжя, а також відбудову й інтеграцію мереж Приазов'я (Маріуполь) та східних кордонів України.[9]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Falco, Francesco (31 грудня 2012). 2007-ee-27010-s. TEN-T Executive Agency. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 20 серпня 2013.
  2. ↑ Japan. Speedrail.ru. 1 жовтня 1964. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 20 серпня 2013.
  3. ↑ Falco, Francesco (23 січня 2013). EU support to help convert the Port of Barcelona's rail network to UIC gauge. TEN-T Executive Agency. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
  4. ↑ Spain: opening of the first standard UIC gauge cross-border corridor between Spain and France. UIC Communications. Процитовано 20 серпня 2013.
  5. ↑ Displaceable rolling bogie for railway vehicles. IP.com. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
  6. ↑ ifodev (4 лютого 2025). What Can You Tell From The Rail Track Width (Rail Guage)?. Jekay International Track Pvt. Ltd. (амер.). Процитовано 10 лютого 2026.
  7. ↑ Talgo Avril high-speed EMUs have entered service in Spain. ROLLINGSTOCK. 21 травня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  8. ↑ Thirty-Seventh Congress Session III Chap CXII March 3, 1863 Retrieved on 2019-01-08.
  9. 1 2 3 4 5 Strategy for the EU integration of the Ukrainian and Moldovan rail systems
  10. 1 2 Vaughan, A. (1997). Railwaymen, Politics and Money. London: John Murray. ISBN 0719551501.
  11. ↑ Whishaw, Francis (1842). The Railways of Great Britain and Ireland: practically described and illustrated. London: John Weale. Republished 1969, David&Charles reprints: Newton Abbot. с. 54. ISBN 0-7153-4786-1.
  12. ↑ Whishaw (1842). p 91
  13. ↑ Whishaw (1842). p 260
  14. ↑ Whishaw (1842). p 273
  15. 1 2 Whishaw (1842). p 303
  16. ↑ Whishaw (1842). p 363
  17. 1 2 Urban Legends Reference Pages: Railroad Gauges and Roman Chariots. Snopes.com. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 21 лютого 2009.
  18. 1 2 3 4 5 Baxter Bertran. Stone blocks and iron rails (Tramroads). Industrial Archaeology of the British Isles. Newton Abbot. 1966. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка)
  19. ↑ Президент узяв участь у відкритті нової колії — частини європейської мережі, яка з'єднує Ужгород із Братиславою, Кошицями, Будапештом і Віднем — Офіційне інтернет-представництво Президента України
  20. ↑ Eggert, Militsa (12 вересня 2025). Україна відкрила першу євроколію за підтримки ЄС. EU NEIGHBOURS east (укр.). Процитовано 7 травня 2026.
  21. ↑ Євроколією скористалися вже понад 40 тисяч пасажирів - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). 16 квітня 2026. Процитовано 7 травня 2026.
  22. ↑ Ю, Ананьєв М.; В, Шемаєв В. (20 травня 2025). Стратегічні пріоритети розвитку європейської колії 1 435 мм в Україні. Збірник «Дороги і мости» (укр.). 31: 318—330. doi:10.36100/dorogimosti2025.31.318. ISSN 2524-0994.
  23. ↑ ЄС надасть Україні €76 млн на будівництво євроколії Львів–Польща, — Олексій Кулеба | Міністерство розвитку громад та територій України
  24. ↑ Євроколія Рава-Руська – Львів: на Львівщині готують новий етап будівництва. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 7 травня 2026.
  25. ↑ Садовий: євроколія має дійти до львівського вокзалу у 2030 році. LB.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2026. Процитовано 7 травня 2026.
  26. ↑ Євроколію до Чернівців і Луцька планують будувати за кошти ЄС – Мінфін. LIGA.net (укр.). 10 листопада 2025. Процитовано 7 травня 2026.
  27. ↑ У 2026 році розпочеться будівництво євроколії Чернівці-Сучава. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 травня 2026.
  28. ↑ Чміль, Оксана (9 квітня 2025). Коли планують розпочати будівництво євроколії з Чернівців до Румунії. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 7 травня 2026.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європейська_колія&oldid=48396273