Зеїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зеї́ни — спирторозчинні проламінові білки, що міститься в зернах кукурудзи (Zea mays L.). Являють собою поліморфну білкову систему, компоненти якої кодуються великою полігенною родиною[1]. На зеїн припадає близько 30-40% білка кукурудзи.[2]. Це малопоживний білок. Він поступається білкам інших злакових і бобових культур.

Зеїн отримують у результаті переробки глютену[3] (в результаті цієї переробки разом з зеїном отримують концентрат ксантофілів). Зеїн використовують як природний гідрофобний полімер, здатний до біодеградації.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Т. М. Чеченєва, О. С. Семерунь Морфогенетичні особливості середньоранніх інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.) [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 134, ч.3.
  2. Демидась Г. І., Ямкова В. В. Вплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзи [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 132.
  3. Феденко В. С., Кияк С. В., Стружко В. С. Колориметрична оцінка глютену із зерна кукурудзи / Вісник Харківського національного аграрного університету Серія Біологія Науковий журнал. — 2011, Вип. 3. ISSN 1992-4917

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]